Громадськість Рахівщини з
глибоким сумом сповіщають, що 15 березня 2017 року, внаслідок важкої недуги,
пішов з життя Василь Дмитрович Калинюк - заслужений працівник культури України,
талановитий композитор, митець, маестро Гуцульської Рахівщини, який своєю
творчістю збагатив культуру нашого народу, української держави, підніс її до
нових висот і цим здобув собі визнання і всенародну шану. Закарпаття і Гуцульська Рахівщина зокрема, втратила досвідченого музиканта, талановитого композитора, мудру і авторитетну
Людину, життєвий шлях якого – зразок людської гідності, добропорядності та
мудрості.
Нехай добрий, світлий
спомин про Василя Дмитровича назавжди залишиться у серцях рідних, колег,
односельчан, усіх, хто його знав, любив та шанував.
7 березня в приміщенні районної дитячої бібліотеки відбувся
семінар бібліотечних працівників району на тему „Дитяче читання – основа гармонійного розвитку та
задоволення освітніх, комунікаційних, соціокультурних потреб особистості”.
Відкрила семінар директор Рахівської центральної
районної бібліотеки Галина Приймак.
Завідувачка
методико-бібліографічним відділом Єва Дідик підготувала доповідь «Дитяча
бібліотека — соціокультурний інститут виховання і духовного розвитку
особистості».
Фахівцями
районної дитячої бібліотеки
були надані консультації: «Роль бібліотекаря у вихованні інформаційної
культури
та любові до книги користувачів-дітей»,„Українська книга як
фактор
загальнолюдських цінностей у вихованні майбутніх громадян держави”,
„Організація дозвіллєвої діяльності дітей в бібліотеках”.
·Бібліотекар
Інтернет-центру Наталія Юришинець розповіла присутнім про „Використання соціальних
мереж та блогу для реклами послуг бібліотеки для дітей”.
Завідувачка бібліотекою-філією с. Росішка поділилася з присутнімисвоїм досвідом роботи за даною темою та
продемонструвала їм слайдову презентацію на тему „Інновації в роботі сільської
бібліотеки по формуванню культури читання дітей”.
17 лютого, у залі Рахівської
дитячої музичної школи, відбуласьпідсумкова нарада працівників закладів
культури Рахівського району. В підсумковій нараді взяли участь:
·начальник обласного управління культури Закарпатської ОДА Фролова Вікторія Василівна;
·перший заступник голови
Рахівської РДА Турок Віктор Степанович;
·начальник відділу культури Рахівської РДА Шепета Володимир Леонідович;
·керівники підвідомчих установ та працівники закладів культури району.
З основними досягненнями в
розвитку культури Рахівського району присутніх ознайомив начальник відділу
культури РДА Шепета Володимир Леонідович.
Доповідач також зазначив, що діяльність культпрацівників району за звітній
період була спрямована на удосконалення діючої мережі закладів культури і
мистецтва, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази, популяризацію і
примноження культурних цінностей, задоволення культурних та духовних потреб
населення й організацію його дозвілля, підтримку талановитої молоді, зміцнення
та розширення культурних зв’язків. Забезпечувалась реалізація на території
району державної політики в галузі культури. Особлива увага приділялась
підвищенню ефективності роботи галузі, пошуку шляхів забезпечення
функціонування закладів орієнтованих на розширення джерела фінансового
забезпечення та оптимізацію витрат на їх утримання і розвиток.
В «Зимових візерунках» Хмельниччини малі гуцулики із гірського Ясіня
залишили свій гуцульський яскравий, барвистий візерунок. Із 19 по 22 січня у
Хмельницькому палаці творчості дітей та юнацтва завирувало яскраве свято танцю
– ХХУІІІ Всеукраїнський фестиваль танцю «Зимові візерунки» пам`яті Юрія
Гуреєва, присвячений 98-й річниці Соборності України.
Серед гостей фестивалю був і наш дитячий фольклорний оркестр гуцульських
народних інструментів Ясінянської дитячої школи мистецтв (художній керівник
Олексій Гутелюк). Ми були представниками Західної України в День Соборності та День
злуки. А приймав нас народний художній колектив ансамбль танцю «Подолянчик»
Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва, художній керівник Іван Гуреєв.
Зимові візерунки … Фестиваль …Святкове місто…. подарували нам яскраві емоції і
незабутні враження!!!
Фестиваль завжди проходить у січні і присвячений Дню Соборності України.
Його метою є ознайомити хмельничан з кращими зразками дитячої та юнацької
хореографічної творчості України, сприяти патріотичному і морально-естетичному
вихованню дітей, знайомству і взаємопізнанню, консолідації юних хмельничан із
представниками різних регіонів України.
Фестиваль «Зимові візерунки» не носить конкурсного характеру – такою була
одна із головних ідей засновника Гуреєва Юрія Івановича. Кожен із трьох днів
фестивалю був яскравим, теплим і цікавим. Дитячі посмішки, запальні виступи,
гарні костюми і чудова танцювальна майстерність юних артистів наповнювали залу
палацу творчості атмосферою справжньої дружби, злагоди та єдності. Дійсно,
усвідомлення того, що колективи-учасники такі різні, живуть у різних регіонах
України, але усі об`єднані спільною ідеєю,
спільними думками, мріями та
прагненнями, надає впевненості у єдності і злагодженому майбутньому України.
Серед глядачів–поціновувачів хореографічного мистецтва – було багато молодих
людей, а також батьків сьогоднішніх юних артистів, які привели менших діточок,
аби відчути атмосферу свята, яка була особливою.
Особисто мене вразив - високий рівень фестивалю!!! Дуже сподобалась сцена,
на якій так легко і приємно працювати. А що вже й казати про переповнені зали
глядачів, про їхню теплу і щиру реакцію!!! Сприймали нас просто чудово - із
вигуками «Браво!», «Молодці!». Урочисте закриття фестивалю «Зимові візерунки»
відбулося на концерті «День злуки – братерства день» 21 січня. Перед виступами
колективів глядачі мали змогу переглянути фільм «Вікопомний день», створений
юнкорами прес-клубу «Юний журналіст» у 2009 році, який не втратив своєї
актуальності й до сьогодні.
Директор палацу творчості Марина Пилипак та директор департаменту Миколаїв
Р.Д., вручили всім колективам-учасникам грамоти, нагороди та подарунки. До
вітань долучилися громадські діячі міста та вдячні глядачі. На закритті
фестивалю, «Концерт Дружби», був величним і незабутнім! А на завершення
організатори фестивалю організували нашим дітям–гуцулятам вогник дружби
колективів, конкурси та запальну дискотеку. Проводжали нас в дорогу всі
танцюристи «Подолянчика», педагогічний колектив ансамблю та батьки дітей, які
приймали наших гуцулят у своїх родинах. Поїздка всіх нас згуртувала, здружила,
об`єднала!!! Емоції ще зашкалюють!!! Океан позитивних вражень!!! Дух Хмельниччини,
дух «Подолянчика» запалює!!! Соборність, об’єднання України, на мою думку,
найкраще відбувається саме на таких дитячих заходах. Тож будемо вірити, що допоки
наша країна має таких активних та талановитих дітей, які змалечку виховуються
на засадах добра, дружби і любові до рідної землі – Надія на світле майбутнє є!!!
Дякуємо за моральну та фінансову підтримку Ясіняському селищному голові Зелінському
Е.Ф., народному депутату України В.В. Петьовці та начальнику відділу культури
Рахівської РДА В.Л. Шепеті, за сприяння в поїздці.
Директор Ясінянської дитячої школи мистецтв Г.М. ЖУРАКОВСЬКА
Наприкінці
минулого року гостинно зустріло учасників акції «Мальовничі тури
Львівської залізниці» - пасажирів ретро-паровоза Л-3535, котрі
заради особливих вражень прибули до Карпат з багатьох країн Європи, а
також – з далекої Японії, Південної Кореї та
Австралії.
Того
барвистого осіннього ранку в усі закутки Ясінянської долини линуло
вражаюче сплетіння звуків трембіт та паровоза. У цьому змагу мелодій
звитяга була на боці взаємної вдячності: туристів – за гостинну зустріч,
а гуцулів за феєричне паровозне шоу за участі іноземців. Але
про все це – за порядком.
Селищний голова Едуард Зелінський та місцевий меценат Олександр Криниця,
довідавшись про те, що маршрут акції проходитиме через їхній населений пункт,
запропонували організаторам акції урочисту зустріч поціновувачів колійної
ретро-техніки на станції Ясіня. Оскільки часу на приготування було
обмаль, вони одразу взялися за справи: домовились про виступи творчих
колективів та заопікувались іншими супутними питаннями.
Але яка зустріч без пригощання стравами місцевої кухні. Тож ясінянці
постановили почастувати гостей традиційним гуцульським баношем, звареним на
ватрі. Всі ці задуми зберігали у таємниці від туристів, аби це стало для
них приємною несподіванкою – додатковим бонусом від громади.
Ось і настав «день паровоза», як жартома його назвали в селищі. Ясінянці з
нетерпінням визирали вдалечінь. Аж ось – перші далекі відлуння паровозного
гудка. Невдовзі з`явився і сам паровоз, оповитий парою та димом, хвацько
киваючи гонками, а трембітарі та інші музики враз заграли веселих мелодій для
гостей імпровізованого дійства.