Зараз основними завданнями бібліотек
Рахівської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) залишаються:
·
реалізація
державної політики в галузі культури, виховання національної свідомості
громадян;
·
сприяння
розвитку навчально-виховного процесу, виховання шанобливого ставлення до книги,
пропаганда літератури з питань сучасної історії України;
·
сприяння
відродженню звичаїв, свят та обрядів українського народу та краю, краєзнавчої
літератури, розвитку творчих здібностей, виховання бережливого ставлення до
природи нашого краю, пропаганда кращих художніх творів українських та
зарубіжних митців української діаспори;
·
пропаганда
літератури з питань права, морального виховання підростаючого покоління,
здорового способу життя;
·
координація
роботи з виконавчою владою, іншими бібліотеками району, відділом у справах
сім’ї та молоді, товариствами «Просвіта», ЗОШ, закладами культури клубного типу
та іншими установами району.
Мережа
Рахівської ЦБС налічує 38 бібліотек: Центральна районна бібліотека, районна
дитяча бібліотека, 7 міських бібліотеки та 29 сільських.
З метою залучення читачів до бібліотеки
працівниками Рахівської ЦБС проводяться різноманітні просвітницькі заходи. Форми
і методи проведених заходів є різними: диспути, усні журнали,
історико-патріотичні години, уроки-застереження, вуличні акції, флешмоби,
слайдові презентації, бесіди, віртуальні подорожі, медіа-презентації, зустрічі
із цікавими людьми, вечори-портрети,
тощо.
Швидкими
темпами розвивається на Рахівщині туристичне краєзнавство. Особлива роль у цій
важливій роботі належить бібліотекам, адже вони по крупинках збирають
різноманітну інформацію про своє село, місто, селище, район, область, про все,
що зветься рідним краєм, зберігають документи і матеріали та докладають чимало
зусиль аби про малу батьківщину, її видатних діячів знали не лише в Україні,
але й в усьому світі. Сприяють поширенню цих знань новітні інформаційні
технології, які останнім часом повсюдно впроваджуються у бібліотеках Рахівщини,
відрадно, що навіть і в окремих сільських книгозбірнях.
Згідно календаря знаменних і пам’ятних дат
проводиться культурно-просвітницька робота, творчі акції, анкетування.
При краєзнавчому секторі районної бібліотеки існує
краєзнавчий міні-музей, в якому представлено речі побуту та вжитку гуцулів
давнини. Музей періодично поповнюється подарованими експонатами.
Однією із основних форм популяризації краєзнавчих
документів є Дні краєзнавства. Вони привертають увагу користувачів до новинок
краєзнавчої літератури, до важливих дат в житті регіону.
Клуби за інтересами, одна з найбільш цікавих форм бібліотечної роботи. Вони створюються з метою згуртування читацького активу та додаткової популяризації літератури.
При методико-бібліографічному
відділі Рахівської ЦРБ працює клуб за інтересами «Співрозмовник».
Діяльність клубу «Співрозмовник» ставить за мету популяризацію культурного та духовного життя з залученням до цього представників творчої інтелігенції. Члени клубу мають можливість змістовно проводити своє дозвілля. Робота клубу сприяє повноцінному спілкуванню його членів і є прекрасним стимулом для їх подальшого інтелектуального і духовного самовдосконалення. Люди різного віку та різних професій об'єднані любов'ю до книги та інтелектуальних ігор, один раз у два місяці збираються у читальній залі рідної бібліотеки, де відбувається справжнє свято спілкування, занурення в теплу атмосферу.
Кожне засідання клубу має свій формат, основа якого завжди повязана з популяризацією друкованого слова, книги.
Для
молодих користувачів при Рахівській ЦРБ створено та діє клуб молодіжного
спілкування «Діалог», який сприяє розкриттю та формуванню молодої особистості,
створює умови для самовираження та самоутвердження, допомагає формувати у
молодих людей активну життєву позицію, громадську зрілість та покликаний здійснювати виховний процес шляхом залучення
молоді та підлітків у різні види діяльності, спрямовані на розвиток особистості
молодої людини. Клуб молодіжного спілкування «Діалог» працює під девізом «Кожна
думка має право на існування». Членами клубу є 16 молодих людей, віком від 15 –
25 років. Книга в клубі за інтересами є джерелом різноманітної інформації з
усіх напрямів людської діяльності і в той же час є засобом задоволенням різних
культурних запитів.
При краєзнавчому секторі Рахівської центральної районної бібліотеки діє клуб юних краєзнавців «Гуцульщина», створений з користувачами юнацького віку, які залучаються до збереження самобутньої гуцульської, духовної та матеріальної культури.
Метою клубу є популяризація
краєзнавства та народознавства на допомогу збереженню та розвитку національної
культури, самобутніх традицій. Клуб юних краєзнавців здійснює пропаганду
національно-культурного відродження традицій та обрядів, проводить зустрічі з
цікавими людьми, краєзнавчі уроки, народознавчі години, вуличні акції,
організовує виставки мистецьких та ужиткових речей, збирає старовинні експонати
до краєзнавчого сектору.
У Рахівській ЦБС румунське
населення обслуговують чотири бібліотеки-філії, це – с. Б. Церква, Сер.
Водяне та присілки Плаюц і Чуга.
Діяльність
бібліотек ведеться у співпраці з установами, які знаходяться на території
вищезгаданих сіл та присілків.
В
бібліотеках-філіях, які обслуговують румунське населення проводиться
просвітницька робота як на українській, так і на румунській мові.
Популяризуються книги української та румунської літератури. Проводились вечори
поезії. Літературні та тематичні вечори присвячені річницям від дня народження
румунських митців.
Вже
декілька років ведеться електронний
каталог. Протягом 2016 року до електронного каталогу Рахівської ЦРБ внесено
300 назв книг, в тому числі літератури для дітей – 25 та 47 назв краєзнавчої
літератури, а також 1000 періодичних видань. На 01.01.2017 року кількість
документів внесених до електронного каталогу становить 1655 назв книг, з них
340 – краєзнавчих. Також 4050 періодичних видань.
При районній бібліотеці працює Інтернет-центр, в якому постійно
проходять різноманітні заходи: віртуальні екскурсії, перегляди відео на різну тематику, майстер-класи
та інші просвітницькі заходи.
Випускники шкіл щорічно мають можливість зареєструватись на проходження ЗНО, відсканувати та роздрукувати необхідні для цього документи, слідкувати за ходом проведення оцінювання та ознайомитись з результатами.
Відвідувачі Інтернет-центру мають
безкоштовну змогу користуватись всіма можливостями Інтернет-павутинки,
знаходити корисну для себе інформацію, а консультант завжди допомагає
зорієнтуватись у безмежному просторі інформації.
Під впливом економічних та
соціальних факторів поступово трансформується звичайний образ публічної
бібліотеки її соціальна роль в суспільстві. Завдяки розвитку інформаційних
технологій змінюються запити користувачів, що призводить до оптимізації
традиційних бібліотечних технологій та форм бібліотечного обслуговування
населення. Взаємодії з органами влади та соціальними партнерами, творчими та
громадськими організаціями.
Інформаційно-бібліографічна
діяльність
є важливою складовою діяльності ЦРБ, яка спрямована на оперативне задоволення
інформаційних потреб користувачів, вона набуває особливого значення та вимагає
ефективного використання накопиченого документного потенціалу.
Методична
робота Рахівської ЦРБ спрямована на координацію діяльності
роботи бібліотек системи, консультативно-методичну і практичну допомогу,
підвищення фахового рівня, впровадження передового досвіду, безперервну
бібліотечну освіту, впровадження інноваційних технологій. Провідним аспектом
діяльності відділу залишається консультаційна допомога. Вона надається
бібліотечним працівникам району.
Важливим
елементом методичної роботи є виїзди в бібліотеки-філії Рахівської ЦБС з метою
методичної та практичної допомоги.
Щорічно методико-бібліографічний відділ бібліотеки видає методичні посібники, порт-фоліо бібліотек-філій, методико-бібліографічні матеріали, інструктивно-методичні листи, бібліографічні покажчики, рекомендації з різних напрямків діяльності, до ювілейних і знаменних дат, на допомогу організації обслуговування різних груп читачів.
Проводяться семінари, тренінги, Дні
професійного спілкування, різного роду школи.
Бібліотеки
системи беруть участь у Всеукраїнській
акції «Бібліотека українського
воїна», для підтримки бойового духу та патріотичного
виховання українських військовослужбовців. Під час
проведення цієї акції до військових частин Збройних Сил України передані
кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури у перекладі
українською мовою, науково-популярні видання з історії української держави, її
культури та Збройних Сил.
Продовжує
працювати пункт збору відпрацьованих батарейок, в рамках Всеукраїнського
волонтерського еко-руху. В читальній залі облаштований спеціальний куточок з
контейнерами для батарейок та інформацією як правильно викидати відпрацьовані
батарейки, як зробити своє місто безпечним.
Також
продовжує діяти Всеукраїнська акція «Добро жменями». За час роботи пункту
бібліотекарям вдалося зібрати понад сімдесять кілограмів кришечок.
При Рахівській ЦРБ діють благодійна акція «Книга з
добрих рук» та послуга «Книгоношення». Якщо користувач в силу свого поважного
віку чи стану здоров’я не має змоги прийти до бібліотеки, бібліотекар прийде до
користувача. Все що потрібно – зателефонувати до бібліотеки та назвати книги,
які користувачу до смаку.
Історія Рахівської центральної районної бібліотеки
Написати
історію створення центральної районної бібліотеки в м. Рахів на досить важко,
так як не збереглося архівних документів. До 1965 року в районному архіві немає
ніяких документів окружного відділу культури, вони передані в обласний
Берегівський архів. Деякі дані про роботу культосвітніх установ району, в тому
числі і про роботу центральної районної бібліотеки для дорослих можна знайти в
протоколах виконавчого комітету Рахівської окружної районної Ради народних
депутатів трудящих. Зараз ці протоколи зберігаються в районному архіві.
Із спогадів інспектора окружного
відділу культосвітньої роботи, а з 1 липня 1947 року - завідуючого окружним
відділом культосвітньої роботи Василя
Олексійовича Піпаша, відомо, що бібліотека в Рахові була створена і
відкрита на початку листопада 1945 року. Розмістилася вона у приміщенні
колишнього магазину «Батя» (зараз там турбаза «Тиса»). Полиці для книг
залишились з-під взуття. Літератури було десь біля 500 примірників. Це були
книги та брошури, зібрані із бібліотек Росії та України, після вигнання
фашистів. Завідував бібліотекою Василь
Мисинчук. В 1946-1947 роках, в районі створюються хати-читальні та
бібліотеки. Централізовано присилаються книги із Києва. В 1947 році бібліотеку
перенесено в приміщення, де потім була розміщена друкарня газети «Зоря
Рахівщини» (зараз будівля знаходиться в приватній власності).
Із протоколів засідання президії
Рахівського окружного виконавчого комітету в 1946-1950 роках, видно, якого
великого значення надавалося розвитку культосвітнім установам округу, в тому
числі і бібліотекам.
Так, наприклад, про це свідчить і
протокол №6 засідання президії Рахівського окружного виконавчого комітету від
17 березня 1947 року. На засіданні заслуховувалося питання «Про роботу
культосвітніх закладів округи під час зимового періоду і завдання на
весняно-літній час». Доповідають Бурженецький
– завідуючий окружним відділом кінофікації, Мисинчук
В. – завідуючий бібліотекою, Веклюк
– завідуючий окружним будинком культури. В даному протоколі відзначено добру
роботу клубів і хат–читалень в окрузі. Відзначено, що окружним відділом
культосвітньої роботи було підписано для округів на 1947 рік 1542 примірників
річних газет та журналів, що значно більше від періодичних видань, що
виписуються для бібліотек на сьогоднішній день.
У постанові президії Рахівського
окружкому є параграф, який відноситься до роботи окружної бібліотеки.
«Зобов’язати Мисинчука В.
укомплектувати окружну і сільські бібліотеки відповідною літературою. Зробити
виставку книг та брошур весняної посівної компанії і польових робіт. Перенести
дитячу літературу до приміщення профспілкового червоного кутка окружного
промкомбінату. Впорядкувати книжковий і брошурний фонд, завести інвентарну
дитячу книгу і формуляри » (до цього часу дитяча література була при окружній
бібліотеці разом з дорослою).
В 1946 році Рахівський окружний
народний комітет теж заслуховував роботу культ.установ округи. Про це свідчить
протокол №10 від 27 вересня 1946 року «Про стан культосвітньої роботи в окрузі»
доповідав Попадич - завідуючий
відділом культ.освіти. Вже в цей час відмічалося, що в окрузі проведена значна
масова, культосвітня робота, яка характеризується такими показниками:
Організовано,
обладнано і укомплектовано кадрами:
·
10 клубів;
·
12 хат–читалень;
·
1 окружний будинок
культури;
·
окружна бібліотека
Однак поряд з цими позитивними показниками культосвітня
робота в окрузі має і
ряд дуже
істотних хиб та недоліків:
·
в клубах і хатах–читальнях
працює і розважається переважно молодь, дуже слабо втягуються до роботи дорослі
люди;
·
хати–читальні та клуби
працюють переважно із старими матеріалами, дуже мало використовується,
сучасної, радянської тематики.
Тут
в архіві, зберігається копія додатку №10 «План розвитку мережі культосвітніх
установ по Рахівській окрузі на 1946 рік»
|
Сільради
|
Всього
по окрузі
|
В тому
числі
|
|||||
|
Будинків
культури
|
Клубів
|
Бібліотек
|
Хати-читальні
|
||||
|
Всього
|
45
|
1
|
10
|
22
|
12
|
||
|
Рахів
|
3
|
1
|
|
2
|
|
||
|
Солотвино
|
3
|
|
2
|
1
|
|
||
|
Вел.
Бичків
|
2
|
|
1
|
1
|
|
||
|
Ясіня
|
7
|
|
1
|
3
|
3
|
||
|
Білин
|
2
|
|
|
1
|
1
|
||
|
Богдан
|
6
|
|
1
|
3
|
2
|
||
|
Росішка
|
2
|
|
|
1
|
1
|
||
|
Кваси
|
2
|
|
1
|
1
|
|
||
|
Ділове
|
2
|
|
1
|
1
|
|
||
|
Кос.Поляна
|
4
|
|
1
|
1
|
2
|
||
|
В.
Водяне
|
2
|
|
|
1
|
1
|
||
|
Сер.
Водяне
|
2
|
|
|
1
|
1
|
||
|
Водиця
|
2
|
|
|
1
|
1
|
||
|
Б.
Церква
|
2
|
|
|
1
|
1
|
||
|
Луг
|
2
|
|
1
|
1
|
|
||
Гортаючи книгу наказів відділу культури
за 1947-1948 роки видно, що вже в тоді надавалося великого значення роботі з
книжковим фондом, його поповненню та збереженню, а також обліку книжкового
фонду. Наказом №50 за 1948 рік Терещенко
зобов’язано провести переоблік фонду окружної бібліотеки до 15 вересня 1948
року, згідно інструкції надісланої обласним відділом культосвітньої роботи «Про
переоблік книжкових фондів».
В 1946–1947 роках книги ще присилались
із Києва. А потім з 1947 року бібліотеки округу комплектувались книгами через
обласний бібліотечний колектор м. Ужгорода. Про це свідчать спогади завідуючого
відділом культури Піпаша В.О., першої
бібліотекарки Харбаки Г. В., та
переписка відділу культури з біб. колектором. Наприклад «Наказ №300 1947 р.
окружного відділу культури культосвітніх установ в м. Рахові обласному
бібколектору в Ужгород:
«В Рахівській окрузі в ІІІ кварталі
відкриваються 5 сільських бібліотек. Не маючи друковані договори від біб.
колектора, надсилаються заповнені на місцях. Просимо наші договори приймати до
дійсності.
Рахів 14.08.1947
р.
Зав. відділом
культури В.О.Піпаш»
Інвентар для бібліотеки отримували де
тільки могли. Кошти на придбання інвентарю та літератури та передплату
періодичних видань, виділяв фінансовий відділ. Підпискою періодичних видань для
бібліотеки всієї округи займався відділ культури. Знайдено дані, що на 1947 рік
було підписано 1542 примірників періодичних видань для всіх бібліотек.
Першим завідуючим окружною бібліотекою
був Василь Мисинчук, який не мав
навіть середньої освіти. З 1948 року бібліотекою завідує Харбака Ганна Василівна, яка була направлена райкомом комсомолу. В
1948–1950 роках заочно навчалася в Хустському культосвітньому училищі на
бібліотечному відділенні. Із спогадів Харбаки
Г.В. дізнаємося, що прийняла вона бібліотеку з книжковим фондом в 1948 році
приблизно 3000 тисяч примірників книг. Бібліотеку було перенесено у попівську
фару. В бібліотеці працювало 3 працівники: завідуюча, бібліотекар та
прибиральниця. Бібліотека мала читальний зал та видачу літератури. Вже в цей
час популярними були читацькі конференції, оформлялися книжкові виставки.
Здійснювались виїзди в села по наданню допомоги сільським бібліотекам. В ці
роки в бібліотеці було біля 500 читачів. Пропрацювала Харбака Г.В. в окружній бібліотеці до 1953 року.
Починаючи з 1965 року, в районному
архіві зберігаються відомості про роботу Рахівської районної бібліотеки для
дорослих. Тут зберігаються статистичні звіти культосвітніх установ району та
інший матеріал, який характеризує роботу бібліотеки.
Цифрові показники
Рахівської ЦРБ, взяті із статистичних звітів
|
Рік
|
Книжковий
фонд
|
Читачі
|
Книговидача
|
Масова
робота
|
Працівники
|
|
1965
|
22791
|
3529
|
61249
|
37
|
5
|
|
1967
|
26772
|
3407
|
64342
|
35
|
5
|
|
1969
|
29451
|
3310
|
63560
|
34
|
5
|
|
1970
|
30439
|
3110
|
62589
|
34
|
5
|
|
1971
|
32149
|
3019
|
57553
|
33
|
5
|
|
1974
|
37950
|
3259
|
58205
|
39
|
6
|
|
1975
|
40266
|
3407
|
60460
|
40
|
6
|
|
1976
|
42210
|
3454
|
63343
|
42
|
6
|
|
1977
|
43854
|
3737
|
65580
|
45
|
6
|
|
1978
|
46283
|
3763
|
70007
|
51
|
6
|
|
1979
|
47280
|
3813
|
70574
|
52
|
17
|
|
1984
|
60798
|
4513
|
85749
|
63
|
21
|
|
1985
|
63064
|
4526
|
85943
|
64
|
21
|
|
1992
|
53208
|
4741
|
87664
|
|
21
|
|
1993
|
45333
|
4370
|
83569
|
|
21
|
|
1995
|
41121
|
4200
|
81042
|
|
21
|
З наведеної вище таблиці видно, що
кількість показників роботи то зростала, то падала. Про це ми бачимо із
показників по залученню читачів до бібліотеки та книговидачі. Книжковий фонд в
ЦРБ постійно зростав до 1990 років. Починаючи з цього періоду книжковий фонд
різко зменшується. Причиною цього є те, що нових поступлень майже немає, а
наявна література застаріває та зношується.
Серед основних форм просвітницької
роботи в 50-х роках були читацькі конференції, організація книжкових виставок
на різні актуальні теми.
Майже з часу створення бібліотеки
приділялась велика увага змісту і організації роботи з читачами. Про це
свідчить і протокол №10 засідання президії Рахівського окружкому, що відбулося
27 вересня 1946 року, де заслуховувалась про стан культосвітньої роботи в
окрузі. В рішеннях вказувалося на залучення до читання всіх груп читачів. «В
хатах–читальнях працює і розважається переважно молодь, дуже слабо втягуються
дорослі люди».
Із спогадів директора Рахівської ЦБС Федурця Марії Миколаївни, яка працювала
в центральній районній бібліотеці з 1950 року.
Марія
Миколаївна згадує, що вже в 60-х роках в бібліотеці велася робота по
диференційованому обслуговуванні читачів. Виділялися провідні групи читачів.
Особлива увага зверталася на обслуговування колгоспників, робітників,
спеціалістів. Велика увага приділялася обслуговуванню інвалідів ІІ Світової
війни. Систематично проводилась робота по вивченню читацьких інтересів,
робились помітки на читацьких формулярах, тощо. Для читачів складалась велика
кількість індивідуальних планів читання, списків рекомендованої літератури,
книжкових закладок. Особлива увага приділялась пропаганді галузевої літератури.
Не могло бути жодного формуляра, де була б видача тільки художньої літератури.
Для кращого обслуговування населення книгою,
донесення її до всіх читачів, в місті, діяла розгалужена сітка нестаціонарного
обслуговування читачів – це пересувки, пункти видачі літератури, Систематично
робились подвірні обходи читачів. Бібліотекарі часто навідувались в школи.
Особлива увага приділялась обслуговуванню тваринників на тваринницьких фермах
та полонинах в літній період, тут діяли постійні пересувки, пункти видачі книг
та періодичних видань, проводились масові заходи. Майже кожен тиждень в літній
період культпрацівники виїжджали на полонини Думин та Перелісок.
Вивчення читацьких інтересів, їх
запитів актуальне і сьогодні, ця робота проводиться в бібліотеці і по
сьогоднішній день. Щороку проводиться аналіз читання групи юнацтва, дані якого
використовуються для керівництва читанням та для доукомплектування книжкового
фонду.
Серед основних форм масової роботи з
читачами в 60-70-х роках минулого століття велику популярність мали читацькі
конференції по книгам, літературні вечори, організовувалась велика кількість
книжкових виставок, тематичних полиць до знаменних подій.
В
80-х роках велика увага стала приділятися роботі клубів за інтересами. Клуби створювались
при всіх бібліотеках.
Перший клуб за інтересами при
Рахівській ЦРБ було створено в 1984 році, та називався «Майбутній воїн». Він
був військово-патріотичного напрямку, керівником якого був воєн.рук Сметана В. М. Склад клубу - 18 читачів
бібліотеки.
В 1986 р., з ініціативи директора Рахівської ЦБС Федурця М.М., було створено клуб за
інтересами «Фронтовичка». До складу клубу входили жінки ветерани ІІ Світової війни. Напрямок клубу –
військово-патріотичний. Девіз клубу був такий: «Из одного металла льют: медаль за бой, медаль за труд». Цей
клуб відігравав дуже велику роль у патріотичному вихованні підростаючого
покоління, пропагував здобутки суспільства та виховання у молоді почуття
гордості за свою Батьківщину. Відбулося багато зустрічей членів клубу за
інтересами із учнями шкіл міста та району. Частими гостями учасники клубу
«Фронтовичка» були на заставах району. Зустрічалися учасники клубу із членами
інших клубів, які працювали при бібліотеках-філіях району. Така кількість
виїздів була можлива завдяки тому, що при бібліотеці був бібліобус.
В 1987 році, при бібліотеці створено клуб за
інтересами «Рахів» краєзнавчого характеру. Головою клубу за інтересами був пенсіонер Ролюк М. І. Цей клуб за час свого
існування теж проводив велику роботу по пропаганді краєзнавчої літератури,
історії краю, звичаїв, обрядів та побуту наших предків.
З 1991 року, при читальній залі ЦРБ, працює клуб за
інтересами «Гуцульські вечорниці». Голова клубу Томашук О.Ю. Роботою клубу керує бібліотекар читальної зали
Рахівської районної бібліотеки Мельничук
Ю.М.
Учасники клубу приймають активну участь у проведенні
масових заходів в бібліотеці: гуцульських вечорниць, в організації виставок
робіт народних умільців Рахівщини. Так в
стінах бібліотеки експонувалися виставки робіт вишивальниць: М.В.Руснак, Г.П.Мельничук, О.Ю.Томашук,
Г.Маценко, В.І.Федурця; коренорізб’яра Валерія
Федурці; художника Михайла Ворохти,
І.Зварича; народного умільця Антона
Зелінського; виставки великодніх писанок і пасок, новорічних екібан,тощо.
Тут зібрано і виставлено деякі експонати гуцульського одягу та предметів
народного вжитку. Створено альбом гуцульських вишитих вуставок.
В 1961 році видача стала називатися абонементом, а
також продовжує працювати читальний зал. Щоб наблизити книгу до читача
бібліотекою створюються пункти видачі, пересувки та тимчасові пункти на літній
період на полонини.
1979 році на базі районної бібліотеки для дорослих
утворено централізовану бібліотечну систему. При центральній районній
бібліотеці утворюються такі відділи:
·
відділ керівного та
обслуговуючого персоналу (директор ЦБС, заступник директора ЦБС, водій,
прибиральниця)
·
відділ обслуговування
читачів (зав. відділом обслуговування, бібліотекарі)
·
відділ методичної і
бібліографічної роботи (зав. відділом, методист, 2 бібліографи)
·
відділ організації та
збереження книжкових фондів (зав. відділом, 3 бібліотекарі)
·
відділ комплектування
та обробки літератури (зав. відділом, 4 бібліотекарі).
В 1996 році крім згаданих відділів при ЦРБ створений
краєзнавчий сектор.
Протягом всіх років бібліотека тримає тісні зв’язки
з бібліотеками всіх відомств та систем Рахова і району. Щороку бібліотеками
всіх відомств та систем складались зведені координаційні плани роботи. Працювали
секції по координації книжкових фондів, обслуговуванню читачів та ін.
Першим бібліотекарем і завідуючим окружної
бібліотеки, як назначувалось вище, був Мисинчук
Василь. Починаючи з 1948 по 1953 рік завідувачкою бібліотеки була Харбака Г.В. Потім завідували
бібліотекою Тимченко І. П., Донченко В. І., Кадар В. С., Турані С. І.
З 1969 року бібліотекою стала завідувати Федурця
М. М. Вже х 1960 роках в бібліотеці працює 5 працівників, 3 з яких мають
вищу спеціальну освіту, 1 працівник середню спеціальну. Починаючи з часу
централізації (1979р.), штат збільшився
до 21 працівника. Систематично, починаючи з 1966 року, на чолі з завідуючою Федурцею М.М.,бібліотека займалася
підбором, підготовкою і організацією безперервної освіти своїх кадрів. В
колектив бібліотеки вливались випускники культосвітніх училищ. Велика кількість
працівників бібліотеки здобули спеціальну середню і вищу освіту без відриву від
виробництва. Систематично працівники ЦРБ направлялись на курси підвищення
кваліфікації в культ. освітнє училище, в Київський та Рівненський інститути
культури.
ЦРБ постійно займається роботою по навчанню своїх
кадрів, підвищення їх кваліфікації. Форми підвищення кваліфікації
застосовуються різні. Але на протязі існування бібліотеки основними формами
підвищення кваліфікації бібліотечних працівників були семінари. школи
передового досвіду, науково-практичні конференції, практикуми, обмін досвідом з
іншими бібліотеками.
Джерела
комплектування книг
|
Джерела
комплектування
|
Етапи
розвитку
|
||||||||
|
1945
|
1946-1959
|
1960-1974
|
1975-1984
|
1985-1992
|
1993-1995
|
||||
|
Бібліотечний
колектор
так,
ні
|
|
так
|
так
|
так
|
так
|
ні
|
|||
|
Книжковий
магазин
так,
ні
|
|
|
так
|
так
|
так
|
так
|
|||
|
Видавництва
так, ні
|
|
|
ні
|
ні
|
ні
|
так
|
|||
|
Приватні
подарунки
так,
ні
|
|
|
ні
|
ні
|
ні
|
так
|
|||
|
Бази
посил. торгу.
Книга
- поштою
так,
ні
|
|
|
|
так
|
так
|
ні
|
|||
|
«Союз.
друк»
так,
ні
|
|
так
|
так
|
так
|
так
|
так
|
|||
|
Передплата
ДІФІВ, колгоспів так, ні
|
|
|
|
так
|
|
|
|||
|
Бібліотечна
серія (безкоштовна) так, ні
|
|
|
|
|
|
так
|
|||
|
Надходження
із бібліотек України і Росії так, ні
|
так
|
|
|
|
|
|
|||
Книжкові фонди бібліотеки
|
Книжкові
фонди
|
Етапи
розвитку
|
|||||
|
1945
|
1946-1959
|
1965-1974
|
1975-1984
|
1985-1992
|
1993-1995
|
|
|
Загальна
кількість
|
500
|
3000
|
22791 - 37950
|
40266 - 60798
|
63044 - 53208
|
45333 – 41121
|
|
Галузева
література
|
|
|
11016 - 20605
|
22095 - 30917
|
31985 - 18372
|
15016 – 16630
|
|
Художня
література
|
|
|
11775 - 17345
|
18171 - 29881
|
31079 - 34836
|
30317 – 17051
|
|
КФФД
|
|
|
|
|
418
|
418
|
|
Українською
мовою
|
|
|
|
19490
|
20300 - 16845
|
13222 – 27964
|
|
Російською
мовою
|
|
|
|
40308
|
41757 - 35151
|
31007 – 11940
|
|
Іншими
мовами
|
|
|
|
|
1212
угорок.
|
1104 – 1217
угор.
|
Матеріально-технічна
база бібліотеки
Площа бібліотеки (м²):
1965 р.:
281,4 м²;
1967 р.:
201 м²;
1970 р.:
129 м²;
1977 р.:
241 м²;
1984 р.
: 480 м²;
1988 р.:
471,5 м²
1996 р.: 471,5 м²
Технічна
оснащеність бібліотеки
Станом
на 1996 р. районна бібліотека мала:
·
телевізор;
·
програвач;
·
магнітофон;
·
копіювальна
техніка;
·
5
друкарських машинок;
·
5
мікрокалькуляторів;
·
бібліобус.
Періодичні
видання
|
Етапи
розвитку
|
Назва
|
|
1945 -
1959
|
Районна газета «Соціалістична праця»
|
|
1960 -
1974
|
Районна газета «Зоря Рахівщини»
|
|
1992
|
Передплачено 51 назву
|
|
1993 -
1995
|
1993 р. – 71 назву;
1995 р. – 78 назв;
І півріччя 1996 р. – 48 назв
|
Довідково-бібліографічний
апарат бібліотеки
|
Каталоги
і картотеки
|
Етапи
розвитку
|
|||||
|
1945
|
1946 -
1959
|
1960 -
1974
|
1975 -
1984
|
1985 -
1992
|
1993 –
1995
|
|
|
Алфавітний
каталог
|
-
|
є
|
є
|
є
|
є
|
є
|
|
Систематичний
каталог
|
-
|
-
|
є
|
є
|
є
|
є
|
|
Зведений
алфавітний каталог
|
-
|
-
|
-
|
є
|
є
|
є
|
|
Обліковий
алфавітний каталог
|
-
|
-
|
-
|
є
|
є
|
є
|
|
Зведений
краєзнавчий каталог
|
-
|
-
|
-
|
-
|
є
|
є
|
|
Зведений
каталог періодичних видань м. Рахова
|
-
|
-
|
є
|
є
|
є
|
є
|
|
Систематична
картотека статей
|
-
|
-
|
є
|
є
|
є
|
є
|
Основні
показники роботи бібліотеки
|
Етапи розвитку
|
Кількість читачів
|
Книговидача
|
|
1945
|
-
|
-
|
|
1946-1959
|
-
|
-
|
|
1965-1974
|
3529 - 3259
|
61249 - 58205
|
|
1975-1984
|
3407 - 4513
|
60460 - 89749
|
|
1985-1992
|
4526 - 4241
|
89943 - 81664
|
|
1993-1995
|
4370 - 4200
|
83569 - 81042
|
Підвищення
кваліфікації кадрів бібліотеки
|
Етапи
розвитку
|
Форми
підвищення кваліфікації
|
|||||
|
Науково-практичні
конференції
|
Семінари
|
Школи
передового досвіду
|
Практики
|
Курси
підвищення кваліфікації
|
Обмін
досвідом з
іншими
бібліотеками
|
|
|
1945
|
|
|
|
|
|
|
|
1946-1959
|
|
так
|
|
так
|
|
|
|
1960-1974
|
так
|
так
|
так
|
так
|
|
так
|
|
1975-1984
|
так
|
так
|
так
|
так
|
|
так
|
|
1985-1992
|
так
|
так
|
так
|
так
|
так
|
так
|
|
1992-1995
|
|
так
|
|
так
|
так
|
|
Кадри
бібліотеки
|
Етапи
розвитку
|
Всього
бібліотечних працівників
|
Освіта
|
|||
|
Вища
спеціальна
|
Вища
|
Середня
спеціальна
|
Середня
загальна
|
||
|
1945
|
1
|
Малограмотна
|
|||
|
1946-1959
|
3
|
|
|
1
|
2
|
|
1960-1974
|
5-6
|
3-2
|
|
2-3
|
1
|
|
1975-1984
|
6-21
|
2-4
|
|
4-15
|
2
|
|
1985-1992
|
21-21
|
3-3
|
|
13-17
|
5-1
|
|
1992-1995
|
21-21
|
3-3
|
|
12-15
|
6-3
|
Організаційно-методична
робота бібліотеки
|
Видання
|
Етапи
розвитку
|
|||||||||
|
1945
|
1946-1959
|
1965-1974
|
1975-1984
|
1985-1992
|
1992-1995
|
1995-2000
|
2000-2006
|
|
|
|
|
Методико-бібліографічні
|
|
|
|
|
11-10
|
8-7
|
|
|
|
|
|
Інформаційно-бібліографічні
|
|
|
|
|
12-12
|
4-1
|
|
|
|
|
|
З
досвіду роботи
|
|
|
8-4
|
|
4-1
|
|
|
|
|
|
Надання
практичної допомоги
|
Виїзди
|
Етапи
розвитку
|
|||||||||
|
1945
|
1946-1959
|
1960-1974
|
1975-1984
|
1985-1992
|
1992-1995
|
1995-2000
|
2000-2006
|
|
|
|
|
тематичні
|
|
|
|
75
|
57-42
|
25-17
|
|
|
|
|
|
комплексні
|
|
|
|
25
|
13-7
|
6-4
|
|
|
|
|
Структура
бібліотеки
|
Етапи
розвитку
|
Кількість
відділів
|
Відділи.
Повна назва
|
Рік
заснування
|
|
1945
|
1
|
Окружна бібліотека
|
1945
|
|
1946-1959
|
2
|
Кімната видачі, читальний зал
|
1948
|
|
1960-1974
|
2
|
Видача, читальний зал
|
1960-1961
|
|
1975-1984
|
2-5
|
Читальний зал, абонемент –
Відділ обслуговування,
методико-бібліографічний відділ, відділ організації і збереження фондів,
відділ обробки і комплектування, керівний та обслуговуючий персонал
|
1979
|
|
1985-1992
|
5
|
Відділ обслуговування,
методико-бібліографічний відділ, відділ організації і збереження фондів,
відділ комплектування і обробки фондів, керівний та обслуговуючий персонал
|
-
|
|
1992-1995
|
5
|
-
|
|
|
1995-2000
|
5
|
Відділ обслуговування,
методико-бібліографічний відділ, краєзнавчий сектор, відділ комплектування і
обробки фондів, керівний та обслуговуючий персонал
|
Краєзнавчий сектор створений в 1996 р.
|
|
2000-2006
|
|
-
|
|
|
2006-2010
|
|
-
|
|
|
2010-2016
|
|
-, Інтернет-центр
|
2011
|
Масова
робота
|
Етапи
розвитку
|
Характерні
форми масової роботи
|
|
1945
|
|
|
1946-1959
|
|
|
1960-1974
|
Читацькі конференції, літературні
вечори, книжкові виставки
|
|
1975-1984
|
Створення клубів за інтересами, 1984
р. – «Майбутній воїн»
|
|
1985-1992
|
1986 р. – клуб «Фронтовичка», 1987 р.
– клуб «Рахів»
|
|
1993-1995
|
1991 р. – клуб «Гуцульські вечорниці»
Проводяться тематичні, літературні,
літературно-музичні вечори, усні журнали, бесіди за круглим столом, прем’єри
книги, засідання клубів за інтересами, вечори-вшанування ювілярів, тощо.
|
|
1995-2000
|
-
|
|
2001-2006
|
-
|
|
2007-2010
|
В 2009 р. створено клуб за інтересами
«Гуцульщина»
|
|
2011-2016
|
Завдяки новітнім технологіям
проводяться нові форми масової роботи: скайп-конференції, мультимедійні
презентації, віртуальні подорожі, виставки, перегляди історичних фільмів,
телемости з бібліотеками України.
2016 р. - створений клуб за інтересами
«Співрозмовник»
|
Міжнародні
зв’язки
В 80-ті заключено
договір про соцзмагання з окружною бібліотекою м. Свіднік (Румунія), директор Січак Петро.
Коротка
довідка-спогад про стан та розвиток
бібліотечної справи Рахівського району
Харбака Ганна
Василівна,
1931 року
народження,
українка,
освіта середня
спеціальна бібліотечна,
вища торгово-економічна
По направленню райкому комсомолу, по закінченню
школи, пішла на роботу завідуючою Рахівською районною бібліотекою, в 1948 році.
Того ж року, вступила на заочний відділ Хустського
культурно-освітнього училища (1948-1950 р. р.), факультет «бібліотечна справа».
Рахівським райвідділом культури на той час був Кучерявий Григорій О.
Прийнявши бібліотеку в 1948 році, фонд її складав
приблизно 3000 книг. Основним джерелом поповнення новою літературою був біб. колектор.
Бібліотека мала читальний зал і кімнату для видачі літератури. Працювало всього
3 працівники: зав. бібліотекою, бібліотекар та тех. працівниця.
Проводились в основному читацькі конференції, а
також масові заходи до всіх ювілейних дат, облаштовувались книжкові виставки.
Проводились виїзди в село для надання методичної
допомоги бібліотекарям хат-читалень. Семінари проводив відділ культури, звіти
щомісяця здавались у відділ культури.
На той період обслуговувалося понад 500 читачів,
багато було періодичних видань, всю роботу висвітлювалося на сторінках районної
газети.
В кінці 1950 року перевели мене завідуючою районної дитячої бібліотеки, де поряд зі мною
працювали Пріц-Томашук Ганна Юріївна
– зав. читальним залом та Попович-Басараба
Ганна Олексіївна – бібліотекар.
Працювала я недовго. Потім пішла працювати в
торгівлю.
Харбака
Ганна Василівна – пенсіонерка
м.
Рахів, травень, 1996 р.
Спогади Федурця
Марії Миколаївни – колишнього директора ЦБС
про розвиток
бібліотечної справи в Рахівській ЦРБ та Рахівському районі
В 1958 році, закінчивши Хустське культурно-освітньє
училище, я по направленню пішла працювати в Рахівський район, в клуб села Кос.
Поляна, так як я закінчила клубний відділ, факультет режисури. Завідуючим
відділом культури в цей час працював В.Квак,
інспектором відділу культури був І.Д.Федурця,
зав. бібліотекою с. Кос Поляна була Шимоняк
Ганна Іванівна.
В 1960 році по сімейним обставинам я була переведена
в дитячу бібліотеку м. Рахова на тимчасову заміну. Там я працювала недовго.
Того ж року я перейшла працювати в районну бібліотеку для дорослих -
бібліотекарем. Будучи у декретній відпустці, в 1961 р. я вступила в
Ужгородський університет (на бібліотечний факультет). Тут я закінчила три курси
і продовжила навчання у Львові (філіал Харьківського інституту культури). В
1966 році закінчила інститут культури.
Почала я працювати бібліотекарем в районній
бібліотеці. Книжковий фонд був закритий для читачів. Книги видавались через
віконце. Книжковий фонд був досить великий. В 1961 році створено абонемент.
Зав. абонементом працювала Кадар Віра
Степанівна, яка була моїм наставником. Віра Степанівна була хорошою
людиною, чесною, добрим наставником. З нею ми працювали в злагоді, пропагували
книги, вели інформаційну роботу. Вона дуже любила бібліографію. Ми часто ходили
в колгосп «Верховина», де бували допізна. Коли закінчувалась дойка корів, ми
читали їм статті із газет та журналів, видавали книги. Робились подвірні обходи
читачів. При бібліотеці був також і читальний зал, де були підписані всі
періодичні видання, що користувались попитом у користувачів. Відвідувало
бібліотеку досить багато користувачів. Щовечора, після роботи читальний зал був
заповнений. На абонементі читачів було теж багато. Вони цікавились літературою
різної тематики. Обов’язково при видачі необхідно було рекомендувати і додавати
читачам брошури та галузеву літературу. Видача галузевої літератури повинна
була бути більшою ніж художньої. Такі були вимоги. Завідуючою районною
бібліотекою в ці роки була Донченко Валентина
Іванівна – випускниця Харьківського інституту культури. Книжковий фонд в
цей період зростав, коштів на придбання виділялося достатньо. Так само
виділялись кошти на придбання періодичних видань та на придбання інвентарю.
Бібліотека розміщалась в цей період в фарі римо-католицької церкви. Займала 4
кімнати: кімнату для видачі, читальний зал, кабінет зав. бібліотекою та
методиста (методистом, на той час, працювала Болданюк Марія Михайлівна). Пізніше бібліотека отримала ще дві
кімнати в цьому приміщенні, де розмістився абонемент. Приміщення для бібліотеки
було сирим, стіни текли, мокрі.
Я працювала весь час бібліотекарем. Кадар В.С. стала завідувачкою бібліотеки
після виїзду Донченко В. І., додому
на східну Україну. Віра Степанівна довго керувати не хотіла, бо було дуже важко.
В 1966-1967 роках зав. бібліотекою стає Турані
С.І., яка працювала в дитячій бібліотеці, В 1969 році Турані раптово
виїздить в інший район по сімейним обставинам. Відділ культури настоює, щоб я
тимчасово прийняла бібліотеку. Так я стала завідувачкою бібліотеки в 1969 році.
Працювати було важко, кадри були старші за мене, не слухалися, сміялися з моїх
невдач, не хотіли нічого допомагати, а практики роботи в мене не було. В
передові ми не старалися йти, можливо ми більше працювали, ніж інші райони, але
не зуміли себе пропагувати. Прийнявши завідування бібліотекою уже тоді ми
обслуговували велику кількість читачів, видача по району була більше мільйона
примірників літератури. Кожного року необхідно було давати більше книговидачі,
тому важко було працювати.
У 1970 році я «завалюю» планові завдання повністю і
на мене звалились всі біди, на кожній нараді мене критикували. Після вже
збільшилось читачів і книговидача по району. Книжковий фонд збільшувався
щороку. Списували мало книг. Великий контроль вівся по списанню заборгованості
літератури, за яким слідкував обл. літ. Своєчасно вилучались і вливались
карточки в каталоги. Для районної бібліотеки виписувалась велика кількість
періодичних видань.
Всі новинки, передові досвіди, консультації,
доводились до працівників району на дводенних семінарах , які проводились по 5
і більше разів на рік. За проведенням різних навчань для бібліотечних
працівників вівся строгий контроль. За кожен пропущений семінар чи практикум,
не вихід на роботу, працівники притягались до відповідальності. На села
здійснювалась велика кількість виїздів. Виїздили працівники бібліотеки, відділу
культури, райкому партії.
Працювати доводилось багато, вимоги були великі.
Районна бібліотека працювала з 12.00 до 21.00 годин.
На мою долю випало два рази переносити бібліотеку.
При будівництві будинку культури не врахували приміщення для бібліотеки. Щоб
бібліотеку перенести у будинок культури прийшлося боротися за нього. Приміщення
в якому була бібліотека було непридатне для зберігання фонду, сире, капітальний
ремонт не проводився, бо воно повинно було йти під знос. Всі керівники були
проти переносу бібліотеки, навіть власний чоловік, який працював в ідеології.
Тільки один голова райвиконкому Писар Михайло Якубович підтримав мене і
ми перемогли. В 1970 році бібліотеку було перенесено у Будинок культури. Там
знову прийшлося відвойовувати кімнати для обробки літератури, методичний
кабінет, читальний зал.
Перейшли ми на централізацію в І-му кварталі 1979
року, останні в області. Необхідно було підбирати кадри. Завідуючим відділом
культури тоді був Волічек В. В., який віддав мені трудові книжки сільських бібліотек,
щоб я керувала ними. Він був впевнений, що я справлюсь, і я не підвела його.
Кадри старалась підбирати на місцях, бо квартир не
давали. На навчання ми старались посилати свої кадри, і в більшості вони були
сталі, що і вимагалось від нас. Плинність кадрів була дуже мала. Систематично
проводилось і їх навчання: семінари, практикуми, обмін досвідом. ін.
Кошти по всіх статтях смети були сконцентровані в
районі і було легше придбати інвентар та книги для бібліотеки ЦБС. Навіть
заробітну плату ми отримували в районі. Більше спілкувалися з сільськими
бібліотеками, знали їх недоліки, їхні біди та радості.
Разом з профспілкою проводились соц. змагання
районів. Ми змагались із Тячівським районом, Путильським районом Чернівецької
області, Свидницькою окружною бібліотекою.
В 1988 році, бібліотеку знову перенесли у нове
приміщення - вул. Горького, 5 (тепер
Героїв АТО), де вона знаходиться і по сьогоднішній день. Прийшлося знову доводити,
що бібліотеку потрібно розмістити на першому поверсі. Тут разом із дорослою
бібліотекою хотіли розмістити і дитячу бібліотеку. Важко було боротися, але
виконком згодився з моєю пропозицією і ЦДБ перейшла в РБК.
Приміщення призначалося не для бібліотеки. Потрібно
було його переробити. Не було підлоги, Сама діставала паркет, сама грузила із
своїми рідними. Діставала доріжки, інвентар, коври.
Добре було, що у нас був бібліобус з яким часто виїздили
на села, обслуговували читачів на пунктах видачі, на окраїнах міста, розвозили
літературу в бібліотеки-філії.
В ЦРБ проводилась велика робота по популяризації
літератури та залученню читачів. Масові заходи проводились змістовні, продовжує
працювати клуб за інтересами "Фронтовичка", який був створений в 1986
році. Він відігравав велику роль у
патріотичному вихованню молоді та дітей. Паралельно працював клуб
"Рахів", який створений до 540-річчя від дня заснування Рахова. В
бібліотеці організовувались виставки робіт народних умільців, художників
Рахова. Було зібрано трохи експонатів для краєзнавчої кімнати. Масові заходи проводились
спільно з школами, автошколою, членами клубів за інтересами, бібліотеками шкіл,
товариством "Просвіта". Особливо легко було проводити масові заходи,
коли директором РБК став Михайлюк М.В.
Він знавець фольклору і клубної справи. Під його керівництвом створився
осередок "Гуцульщина", який свої засідання проводив в бібліотеці.
Проводилось вшанування на дому, кращих бібліотечних
працівників та ветеранів. Виїздили на пограничні застави, полонини. В усіх цих
заходах брали участь працівники ЦРБ: Кокіш-Мельник
О.І., Лігостаєва М.І., Ворохта М.В., Мельничук Ю.М., Брана О.Ю.,
Титор І.П., Яворенко М.В. та інші.
Поступово місцева влада забирає всі кошторисні статті.
Залишено тільки статтю на придбання літератури. Завідуючий відділом культури Кухар В.В. виступає за децентралізацію,
за скорочення як бібліотек, так і відділів ЦРБ, забирає трудові книжки
сільських бібліотекарів (березень 1996 р.). Моя думка така, що трудові книжки повинні
вести директори ЦБС, дати їм більше свободи, вони працюють для людей і є
спеціалістами в бібліотечній справі. Бібліотеки потрібно зберегти для народу,
для історії. Тепер йде загроза скорочення та згортання бібліотек, перевід їх на
0,5 ставки. Наш район гірський, присілки віддалені один від одного і тому
бібліотеки потрібні для читачів. Збережімо хоч те, що маємо, щоб щось
залишилось нашим нащадкам. Можливо я помиляюся, але пам'ятаю, як у 1958
скорочували бібліотеки, а після знову відкривали і збирали книги.
Я думаю що внесла і свій вклад в розвиток
бібліотечної справи в районі, працюючи в бібліотеці з 1960 року. Крім того я брала
участь в громадській роботі, в проведенні різних масових заходів. Була
спортсменкою, захищала честь району на обласних змаганнях по волейболу. Була
заступником голови жін. ради, голова товариства книголюбів, головою профспілки,
секретарем райкому профспілки, головою клубу виборців, агітатором.
Було важко працювати, були і сльози, але було і
цікаво, весело. Матеріально було дуже скрутно все життя.
За свою трудову діяльність неодноразово
нагороджувалась грамотами відділу культури, обласного управління культури,
інколи грошовою допомогою, сувенірами. Була нагороджена ленінською премією, як
ветеран праці.
Коротка
довідка-спогад про стан і розвиток
бібліотечної
системи Рахівського району
Куриляк Єлизавета
Антонівна
м. Рахів, травень 1996
р.
На
Рахівщину приїхала по направленню, як випускниця Хустського культосвітнього
училища в серпні 1954 року. Працювала бібліотекарем. Через рік завідуючою
читальним залом районної дитячої бібліотеки.
Книжковий
фонд бібліотеки систематично поповнюється новинками літератури, читальний зал
одержував багато періодичних видань. Читачами бібліотеки були не тільки діти, а
й батьки.
Виконуючи
вказівки рай. відділу культури, часто бувала в сільських бібліотеках по наданню
методичної допомоги, передачі, чи інвентаризації книжкових фондів. В 1956 р.
значно розширилась мережа сільських бібліотечних установ. На присілках
відкривалися нові читальні. Всі розташовувались в орендованих приміщеннях.
Через
сімейні обставини в 1958 р. я стала завідуючою бібліотекою в селі Кобилецька
Поляна. На цій посаді трудилася сім років. Пригадую, що вже тоді районна
бібліотека вимагала алфавітні та систематичні каталоги. Згодом у сільських
бібліотеках можна було користуватися і тематичними картотеками. І знову
хочеться наголосити на такому приємному факті, як комплектування новою
літературою через біб. колектор та підписка періодичних видань. До послуг
читачів були десятки назв газет та науково-популярних журналів.
Популярними
масовими заходами на той час були читацькі конференції, обговорення книг,
дитячі літературні ранки. Пам'ятаю ще читацьку конференцію по книзі М. Томчанія
"Терезка" (1958 р.), яку організувала районна бібліотека для дорослих
з культосвітніми працівниками району, а потім у всіх селах були проведені аналогічні
масові заходи, бо "Терезка" була популярною книгою.
Доля
склалася так, що в серпні 1965 року, я була призначена завідуючою Рахівським
райвідділом культури. Працюючи протягом семи років бібліотекарем, на новій
посаді мала змогу глибше вникнути в справи бібліотек району.
Не
буду повторювати вже сказане, щодо фондів і періодики, але підкреслю, що нових
книг, журналів, газет, в бібліотеках ніколи не бракувало. Держава виділяла
кошти на розширення мережі. Якщо в кінці 60-х присілкові бібліотеки були
скорочені, то в період підготовки до 50-річчя Жовтневої революції в районі було
відкрито знову багато присілкових бібліотек і клубів.
Довідка-спогад
про
створення та роботу районної бібліотеки м. Рахова
Василь
Олексійович Піпаш-Косівський
з 1
листопада 1946 р. по червень 1947 р. - інспектор окружного рай. відділу
культури
З
1947-1950 роки - завідуючий окружним відділом культури культ. освітніх установ
м.
Рахів, травень, 1996 р.
Районна бібліотека була створена на початку
листопада 1945 року. Вона знаходилася у приміщенні колишнього магазину
"БАТЯ" перший поверх турбази. Стелажами для книг були полиці, які
були для взуття в магазині. Літератури було 500 примірників книг. Це були книги
і брошури прислані з України, Росії, зібрані з бібліотек, які уціліли під час
війни. В основному це були книги на російській мові. Завідував бібліотекою Василь Мисинчук, який не мав
відповідної, навіть середньої освіти. В 1946-1947 роках створювались по селах хати-читальні,
для яких літературу розподіляла районна бібліотека. Література, знову ж таки надходила
з України і Росії, з бібліотек, які уціліли після вигнання фашистів. Як в
районній бібліотеці так і в селах, бібліотеками завідувала одна людина.
В 1947 році районна бібліотека перейшла в нове
приміщення - там де знаходилася друкарня. Там була велика кімната, в якій
читали періодичні видання, тобто читальний зал і кімната для видачі літератури.
Пізніше бібліотека перейшла у приміщення римо-католицької фари. Централізовано
для бібліотек книги присилались із Києва. При бібліотеці створився і дитячий
відділ, яким завідував Рудковецький, Леле Катерина, у дорослій завідуючою
працювала Харбака Г.І., яка одна з
перших мала спеціальну освіту, а також працювала Пріц Ганна. Відділів не було, лише читальний зал та кімната для
видачі книг.
Інвентар для бібліотеки старалися придбати де могли.
Кошти виділялись фінансовим відділом, складався кошторис, так скажімопередплачувались
періодичні видання. Підпискою займався окружний відділ культури.
Фонд бібліотеки зростав щороку. В 1948 по 1956 рр. книжковий
фонд зріс приблизно до 5000 книг. Джерелом комплектування був обласний Біб. колектор.
Потяг до читання був великий, великий був патріотизм народу, активність, ініціативність
читачів проявлялась у проведенні масових заходів.
Немає коментарів:
Дописати коментар