Художні народні промисли та народні умільці

    На даний час в районі нараховується шість видів виробництва художніх народних промислів, а саме: художня вишивка, в’язання, художнє ткацтво, художня обробка деревини, килимові  вироби.

  Одним з основних видів народних промислів є вишивка. В районі нараховується понад п’ятдесят вишивальниць.

  Ткацтво – один із видів народного ремесла, який не забутий і на сьогоднішній день. Ткацькі вироби у свій час прикрашали оселі – це декоративні доріжки для хатнього інтер’єру, серветки, занавіски, барвисті рушники, у яких яскраво відбиті відроджені у наш час самобутні народні узори.

  Ліжники з овечої вовни, які виготовляють в місцевому цеху колективного сільського підприємства с. Кваси, користуються великим попитом, а також ось уже декілька рокиів поспіль експонуються на виставці–розпродажі в місті Сегед (Угорщина).

  Необхідність виготовляти інструменти була завжди, бо хоч яке життя нелегке, а музика переважає над усе. З порід резонансного дерева – явора, смереки, дикої груші виготовляли скрипки, цимбали.

  Коренепластика – відносно новий вид мистецтва на Рахівщині. До рук різьбяра потрапляє неймовірної твердості матеріал, деформований природою, і в чим складніших умовах він росте, тим більш чудернацьких форм набуває. Саме такі корені у майстрів цінують найбільше.

  Поширений серед майстринь Рахівщини і такий вид мистецтва, як в’язання, плетіння з бісеру.

  Біля двадцяти років при Районному будинку культури діє районне об’єднання самодіяльних художників. Творчий колектив, який нараховує 20 учасників та об’єднує людей  різних професій. Серед них:

 ГАННА ВОЛОШИН

Народилася 6 січня 1957 року в Яремчі на Івано-Франківщині. Змалечку увібрала в себе красу рідного краю, тому й не дивно, що в дитинстві розмальовувала дивовижними квітами стіни та вікна в незаселених кімнатах будинку.

У 1974 році закінчила школу і вступила на відділення початкового навчання Івано-Франківського педагогічного інституту, де із захопленням слухала лекції відомого викладача і живописця М. Фіголя, не підозрюючи, що через багато років сама відчує нестримний потяг до мистецтва і візьме в руки пензлі. Спонукають до того важливого чину і познайомлять з азами технік живопису її родичі — художники Овсянникови з Петербурга, які часто гостювали в Рахові. Перші спроби, на їхню думку, були вдалі, і, окрилена першими відчуттями створення картини, Ганна Волошин почала свій шлях у високе мистецтво.

Вже через рік після перших проб пензля за підтримки мецената Юрія Бендака та директора готелю «Європа» Петра Поповича у 2006 році влаштовує першу персональну виставку «Озветься ще душа моя...», де виставляє понад 30 робіт. У наступні роки бере участь у міських виставках:

2009 — друга персональна виставка «Мелодії землі моєї»,

2010 — у Долині на Івано-Франківщині.

«Любов до світу ллється з душі світлими потоками через кінчики пальців», — вважає художниця і прагне вгілити власне світобачення у своїх картинах, які є у приватних колекціях як в Україні, так і за кордоном.

МИХАЙЛО ВОРОХТА

Народився 6.11.1966 р. в м. Рахові, Рахівського району, Закарпатської області.

В 1974-1984 роках вчився в Рахівській середній школі №2. Під час навчання, вже з другого класу займався в художній студії Василя Зейкана.  

    В 1985 році поступив у Івано-Франківський педагогічний інститут ім. Стефаника на художньо-графічний факультет. Після закінчення якого був направлений на роботу в РБДТЮ керівником гуртка образотворчого мистецтва, креслення і художньої праці.

         Працює в жанрі живопис.

Сонячні зайчики

Михайло Михайлович є учасником районного об’єднання самодіяльних художників при районному будинку культури. Постійно бере участь в різних культурологічних акціях, які проводяться в місті Рахові та обласних звітах художньої самодіяльності, майстрів декоративно-прикладного мистецтва Рахівщини.

Мав кілька персональних виставок не тільки в Рахові, а й інших містах України, включаючи Київ.

Нагороджений грамотами та подяками обласного та районного відділу культури, керівництвом міста, райдержадміністрації та районної ради.

ВАСИЛИНА ЗЕЙКАН 

Народилася  23 вересня 1954 року в смт. Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області. В 1979 році закінчила Ясінянську середню школу, а в 1979 році поступила в Одеський педагогічний інститут ім. К.Ушинського на художньо-графічний факультет, який закінчила в 1984 році.

Після закінчення інституту працювала вчителем образотворчого мистецтва в школах Рахова та районного Будинку піонерів.

Проживає в м.Рахів.

Соняшники

В даний час Василина Дмитрівна є учасником районного об’єднання самодіяльних художників, постійна учасниця культурно-мистецьких акцій: зокрема з 2009-2016 роки брала участь у святі «День міста», «Гуцульська бриндзя», районних та обласних звітах художньої самодіяльності, майстрів декоративно-прикладного мистецтва Рахівщини.

Неодноразово нагороджувалась грамотами та подяками  обласного та районного відділів культури, міста, райдержадміністрації та районної ради.

ПАВЛО МАРІНЕЦЬ 

Народився 3 червня 1991 року в селі Костилівка Рахівського району Закарпатської обл. У 2008 р. закінчив Рахівську ЗОШ №1. У 2009 р. вступив до Закарпатського художнього інституту за напрямом підготовки «Образотворче мистецтво» спеціальність «Живопис». В 2010 р. закінчив Мукачівський торгово-економічний коледж з відзнакою. Продовжив навчання в Львівській комерційній академії, яку закінчив у 2012 р.

   У 2012 році почав писати ікони. Першими роботами є «Богоматір» та «Спаситель».

   В 2013 написав ікони для церковного іконостасу Георгіївського храму, с. Розтоки.

   2013 - участь у виставці рахівських художників «Куточок раю на землі» в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (Коломия).

   В 2014 р. відбулась призентація книги «Художники Закарпатської Гуцульщини» (автори Юрій Бендак та Олександр Масляник), в якій представлена частина робіт митця.

   2014 - участь у виставці та призентації книги «Художники Закарпатської Гуцульщини» в Закарпатському художньому музеї ім. Й. Бокшая (Ужгород).

Виконав портрет народного майстра України Юрія Юрійовича Павловича, який знаходиться в музеї гуцульської різьби Ю. Павловича (м. Рахів) та зображений на обкладинці мистецького альбому «Юрій Павлович: сповідь душі» авторами якого є Аделя Григорук та Олександр Масляник.

У 2013 - зобразив ікони для зовнішньго оформлення Михайлівського храму м. Острава Чеська республіка.

В 2014 виконав зовнішній розпис Свято-Пеображенського храму с. Костилівка (прис. Вільховатий).

У 2015 р. взяв участь в мистецькому проекті «Молодь за єдину Україну». Виставка «Україна 2014-2015» м. Івано-Франківськ.

В 2015 брав участь у підсумковій виставці Всеукраїнського пленеру «Стежками Бокшая».

2015 – участь в обласній виставці приуроченої дню художника «Осінь-2015» (м. Ужгород).

В 2016 р. був учасником обасної виставки «Графічне Закарпаття» (м. Ужгород).

В 2016 році отримав диплом спеціаліста в Закарпатському Художньому інституті.

2016 р. - участь у міжнародному пленері за підтримки Фонду гуцулів Румунії «Фото-арт» м. Борша (Румунія).

2016 р. - участь у Всеукраїнській виставці образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в Національній академії мистецтв України (м. Київ).

2016 - участь в обласній художній виставці до дня художника "Осінь-2016" (м. Ужгород).

В 2017році взяв участь в обласній художній виставці «Графічне Закарпаття».

2017 р. - участь у VII Всеукраїнському фестивалі  писанки  (м. Київ).

Павло Марінець є членом молодіжного об’єднання Закарпатської національної спілки художників України. Його роботи знаходяться в приватних колекціях України, Словаччини Румунії, Білорусії та Чехії.

ЯРОСЛАВ САВІНИХ

      Народився 12 січня 1952 року в Рахові. Любов до мистецтва проявилася змалку несподівано і, мабуть, випадково, коли на подвір'ї знайшов тюбик зеленої олійної фарби. Вдихнувши аромат льняної олії, на все життя пов'язав себе з малярством.

Почав малювати самостійно, однак вчителі звернули увагу на обдарованого школяра і порадили брати уроки у художній студії, якою керував Василь Зейкан. Це були чудові роки, щоліта табір юних художників переходив з гори на гору, із села в село.

З'явилася мрія стати художником за фахом. Після закінчення школи працював у місцевій художній майстерні разом з Василем Костою, який свого часу вчився в Адальберта Ерделі. Так поступово накопичувалися знання. У 1975 році поїхав учитися у Ленінград (нині Санкт-Петербург), де і проживає з сім'єю.  Закінчив художньо-графічний факультет Ленінградського державного університету ім. 0. Герцена. З 1983 року — постійний учасник осінніх, весняних, зональних виставок Ленінградської спілки художників. У 2002 році Ярослава Савіних прийняли до Спілки художників Росії. Художня освіта в Санкт-Петербурзі, безперечно, дала великий багаж знань, однак вплив закарпатської школи залишився назавжди. Кожен рік гори знову і знову кличуть до себе.

МИКОЛА ТУШЕР

Народився 7 серпня 1942 року, в м. Рахів, Рахівського району, де постійно проживає до теперішнього часу.

В 1961 році закінчив Рахівську середню школу №1. У восьмому класі Микола  Людвігович записався на гурток малювання, який очолював Василь Зейкан. А серйозно почав малювати після армії.

В 1963 р. був учасником районної та обласної виставок образотворчого мистецтва.

Микола Людвігович нагороджений медаллю за заслуги перед містом, грамотами, подяками обласної, державної адміністрації і відділу культури.

Перша обласна персональна виставка була проведена в 1994 році в міській бібліотеці, у цих же роках  була проведена персональна виставка в Рахівському районному будинку культури.

"Зима"

ВАСИЛЬ ТИТОР

Народився 10 червня 1950 року в м. Рахів, Рахівського району Закарпатської області. В 1967  році закінчив Рахівську середню школу №1, і в тому ж році поступив  в Одеський педагогічний інститут ім. К.Д.Ушинського на художньо-графічний факультет який закінчив в 1971 році за спеціальністю „вчитель малювання та креслення”.

На даний час Василь Васильович на заслуженому відпочинку.

Василь Титор є головою районного об’єднання самодіяльних художників м. Рахів при районному будинку культури. Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (фітоаплікація, гобелен, колаж, мозаїка, живопис, акварель та скульптурі, творчий розпис на склі).

"Осінь"

Василь Васильович є постійним учасником культурно-мистецьких акцій, зокрема: був учасником виставки народно-прикладного мистецтва в Києві, персональна виставка присвячена Дню міста в м. Берегово, персональна виставка (живопис, фітоаплікація, гобилен, колаж) присвячена Дню незалежності в Ужгороді, є постійним учасником районних та обласних звітів художньої самодіяльності та майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

Нагороджений грамотами міністерства освіти і науки, грамотами та подяками обласного управління культури та районного відділу культури, райдержадміністрації, райради, переможець та лауреат міжнародних гуцульських фестивалів.

Роботи Василя Васильовича прикрашають приватні колекції в країнах Європи, Америки, Азії та Австралії та Африці.

МАРИНА ЛІЩУК

Народилася в1984 році в Рахові. Малює з дитинства, та перші настанови були від місцевого художника, вчителя, який веде і досі гуртки в РБДЮТ Ворохти Михайла Михайловича.

В 10 класі сестра порадила показати свої ескізи художнику Гуцульської та Угорської культури Івану Доробану - так вона стала ученицею професійного художника І.В.Доробана та почала малювати в його майстерні.

 В 2002 році закінчила Рахівську середню школу та поступила в Чернівецьке вище професійне художнє училище №5.

В 2004 році закінчила училище з дипломом «Художник оформлювач».

В 2006 році отримала диплом молодшого спеціаліста за професією «Дизайнер середовища». Захистила на відмінно диплом, що називався «Вишивка в сучасному інтер’єрі» та отримала офіційне запрошення від Косівського  університету для подальшого навчання на майстра.

В 2006 р. почала працювати в Рахівському РБДЮТ керівником гуртка «Дизайн та оформлення». Паралельно з роботою вдосконалювала свої здібності в малярстві у майстерні І.В. Доробана.

Брала участь у різноманітних художніх виставках зокрема:

2006 р. – м. Яремча, ХV Міжнародний Гуцульський фестиваль.

2007 р. – м. Коломия, Печеніжин, XVI Міжнародний Гуцульський фестиваль.

2007 р. – вступає в Інститут Мистецтва Прикарпатського Національного університету ім. Василя Стефаника на другий курс факультету образотворчого мистецтва.

2011 р. – захистила на «відмінно» дипломну роботу (декоративний живопис).

2011 р. – участь у художній виставці Рахівщини.

2012 р. –  фестиваль вина м. Берегово.

2013 р. – участь у художній колективній виставці під назвою «Куточок раю на землі» в містах побратимах Рахівщини:  Словакія-Svidnik, Польща, Румунія-БАЯ-МАРЕ, Угорщина – Budapest (A Hereditas Galeriaban).

2013 р. – Вийшла книга «Художники Закарпатської Гуцульщини» (автори Ю.Бендак,О.Масляник), до якої увійшли її полотна та  полотна її вчителів - Ворохти М.М., та Доробана І.В.

"Дзвіночки у підніжжя Говерли"

2013 р. – Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського,  Коломия. Участь  у художній колективній виставці під назвою «Куточок раю на землі». Музею була подарована картина «Моє місто Рахів» (полотно, олія), яка бере участь у постійній виставці.

2014 р. – Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая, Ужгород. Участь у художній колективній виставці під назвою «ХУДОЖНИКИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ГУЦУЛЬЩИНИ».

2014 р. – була нагороджена подякою Відділу культури Рахівської райдержадміністрації, за  високу професійну майстерність, активну участь у розвитку самодіяльного мистецтва.

ДЕНИС УХАЛЬ

Народився 18 січня 1989 року у Львіві.  У 2006 року закінчив Рахівську загальноосвітню школу №1. Під час навчання, з четвертого класу, займався в художній студії.

В 2012 року закінчив Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького, де отримав освітній ступінь – магістр права.

З 2012 по 2014 рік працював юрист-консультом управління освіти, молоді та спорту Рахівської райдержадміністрації.

В даний час живе та працює в Рахові. Приорітетною темою в творчості є краса природи Карпат.

Літня полянка

Популярними  видами художніх народних промислів вже протягом багатьох десятиріч залишається вишивка, ткацтво та різьба по дереву. Яскравим представниками цих течій є:

ІВАН КУЗЮК

Народився 26.09.1984 року в селі Лазещина, де і зараз проживає. У 2002 році закінчив Лазещинську ЗОШ. В 2009 році закінчив навчання в Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника.         

Займається образотворчим мистецтвом та розписом. Бере участь у громадському житті села та представляє свої роботи на фестивалях Рахівщини.

МИХАЙЛО КОВБАСНЮК

Народився 31 березня 1949 року в с.Кваси Рахівського району Закарпатської області. В 1956 році закінчив СШ №1, в м. Рахові.

Першим вчителем, який прищепив любов до малювання був Федір Карлович Заброда із Квасів. Потім був гурток в РБДТЮ «Юний художник», яким керував ентузіаст підтримки юних дарувань Василь Зейкан.

         В 1959 році пішов до лав Радянської Армії – художником. По закінченню строку служби в 1971 році працював художником-оформлювачем  на заводі «Конденсатор» після чого в 1982 році по переводу пішов працювати в Закарпатський художньо-оформлюваний комбінат в м. Мукачево, працював художником-оформлювачем 5-го розряду і виконував функції завідуючого майстерні.

         З 1992 році займався розписом церков в с. Березний Миколаївської області, також в с. Ділове і селищі Ясіня Рахівського району.

Бере участь в обласних пленерах, виставках по області, та за межами області.

В 2014 році Михайло Михайлович організував свою ювілейну виставку присвячену його ювілею, яка проходила в залі готелю «Європа», де він представив глядачеві майже 90 полотен. Також були презентовані виставки в центрі Європи, візитному центрі Карпатського біосферного заповідника, Коломиї, Румунії, Словаччині, Угорщині, Канаді.

Михайло Михайлович нагороджений грамотами районної держадміністрації, відділу культури, обласним науково-методичним центром та міською радою.

МИКОЛА КОКІШ

Народився 12 жовтня 1956 року в селі Розтоки Рахівського району Закарпатської області.

У 1973 році закінчив Рахівську середню школу №1. З 1973 по 1978 роки, навчався в Львівському медичному інституті фармацевтичного відділу, професія - провізор. На даний час Микола Васильович працює завідуючим Рахівською аптекою №3.

Микола Васильович, володіє вмінням переробки вовни, з якої тче різноманітні вовняні вироби, він унаслідував знання різнопланового ткацтва багатьох поколінь всієї  Богданської долини та Рахова. Тому і вміє один серед всіх чоловіків Рахівського району робити всі побутуючі в Гуцулії ткацькі вироби.

Великодня серветка на кошик

Кокіш Микола Васильович виткав понад 500 робіт: ліжники, окрайки, обруси, скатерті, полотно, сукно, запаски, баюри, снурки, волоки.

У 2015 році про Миколу Васильовича, методичним кабінетом Рахівського районного будинку культури було відзнято фільм «Невичерпні таланти Рахівщини» і занесено до всеукраїнського реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини.

Роботи Миколи Васильовича милують око, на всіх культурологічних акціях, які проводяться в районі, та за його межами, а також у виставковому залі в районного будинку культури.

МАРІЯ ГРИНЬКІВ

Народилася 12 серпня 1984 року в селі Білин Рахівського району Закарпатської області. 

В 2001 році закінчила Рахівську ЗОШ, в тому ж році поступила до Косівського інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв за напрямком «вчитель декоративно-прикладного мистецтва». Основним видом її роботи є кераміка, хобі -  вироби із соломи, вишивка стрічками.

       Марія Андріївна, є постійним учасником всіх культурологічних акцій, які проводяться в Білині. Її роботи можна побачити в «Світлиці народних талантів» районного будинку культури.

Набір глиняних тарілок (глина)

ГАННА БАСАРАБА

Басараба Ганна Іванівна народилася 21січня 1950 року в селі Косівська Поляна.

В 1957 року вступила до початкової школи,а в 1967 році закінчила середню школу.

В 1967 році була прийнята на роботу завідуючої клубом пр. Банський. В 1969році вступила до Хустського культ-освітнього училища, яке закінчила в 1973 році. При клубі організувала гуртки художньої самодіяльності, агітбригаду, гурток художнього слова, драматичний, які і сьогодні функціонують при закладі культури.

Після 38 років пропрацьованих в сільському клубі пішла на заслужений відпочинок. З задоволення почала вишивати. Її колекція складається з пасхальних рушників, ікон, серветок. Часто приймає участь в масових заходах на яких презентує свої роботи. Проводить майстер-класи популяризуючи мистецтво вишивки.

СОФІЯ КОВБАСНЮК

Народилася 03.12.1947 року в селі Лазещина, де проживає і зараз. У 1978 році закінчила ЗОШ в с. Лазещина. В 1970 році вступила на навчання до Івано-Франківського педагогічного інституту, філологічний факультет. З 1967 року працює в  ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Лазещина, вчителем української та світової мови і літератури.

Займається вишивкою. Бере участь у громадському житті села та представляє свої роботи на таких фестивалях та виставках як «День бринзі», «День села», «День гуцульської ріпи». Її роботи представлені в Ясінянському краєзнавчому музеї, а також у виставковій залі Районного будинку культури.

Софія Юріївна вишила понад 300 робіт: рушників, серветок, сорочок тощо.

ЯРИНА ДРЕБОТА

Народилася 16 травня 1939 року в селі Білин. Закінчила Білинську ЗОШ. Народила і виховала 13 дітей!

    15 років пропрацювала дояркою у колгоспі та 10 років на заводі «Катод» у селі Кваси.

   Займається вишиванням хрестиком та бісером. Любов до вишивання виявилася ще у дитинстві. Вишиває акриловими нитками та чеським бісером рушники, скатерки, сорочки, картини.

     Презентує свої роботи на фестивалі-ярмарку «Гуцульська бриндзя», масових заходах СБК, фестивалі «Гуцульська Паска», а також на інших районних заходах.

    Охоче ділиться своїм досвідом та прививає любов до вишивання своїм внучкам.

ОЛЕНА ДУДЧУК-КОКІШ

Народилася 5 квітня 1953 року у селі Білин, де і закінчила вечірню школу.

18 років пропрацювала дизенфектором у районній лікарні. Також працювала укладчиком-зшивальником картонних ящиків на Рахівській картонній фабриці.

     З дитинства займається вишиванням. Вишиває сорочки, рушники, серветки. Працює також на замовлення. Олена Юріївна є постійною учасницею всіх культурно-просвітницьких заходів в селі.

ГАННА ШМІЛЯК

Народилася 5 серпня 1980 року у селі Білин Рахівського району Закарпатської області. Освіта – повна середня.

Працює тех. працівницею у Білинській ЗОШ.

Вишиванням займається з дитинства. Любов до вишивання їй привила мати  – Волощук Дося Миколаївна.

Вся сім‘я займається вишиванням. Працюють під замовлення. Вишивають сорочки, рушники, скатерки, серветки, сукні.

         Техніка вишивання – хрестиком (нитки акрилові) та чеським бісером.

 МАРЯНА ПОПОВИЧ

Народилася 4 жовтня 1983 року у селі Кваси Рахівського району Закарпатської області. Зараз проживає в Білині.

     В 2006 році закінчила Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника.

    У 2011 р. отримує ступінь бакалавр за спеціальністю «Графічний дизайн».

    Працює над виробами із стрічок у техніці канзаш, вишиває, створює об’ємні композиції, зокрема квіти.

     Бере участь у виставках, зокрема на фестивалі-ярмарку «Гуцульська бриндзя» та «Гуцульська Паска», а також просвітницьких заходах  СБК.

 СВІТЛАНА КЛЮЧОВИЧ

     Народилася 24 грудня 1991 року у селі Білин.

     Освіта – вища: закінчила Закарпатський художній Інститут ім. Ерделі.

     У 2005 році нагороджена дипломом та подякою Міністерством освіти та науки, Комітетом з фізичного виховання та спорту, за особистий внесок у розбудову Олімпійського руху.

     У 2006 році нагороджена грамотою за І місце у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Знай і люби свій край» у номінації «Національний одяг».

     У 2008 році брала участь у програмі «Хвилі Дунаю».

    Працювала художнім керівником у будинку культури села Білин.

     Бере участь у виставках на фестивалі-ярмарку «Гуцульська бриндзя», «Гуцульська Паска» та масових заходах СБК.

     На даний час – приватний підприємець.

     Вишиває хрестиком і бісером.

МАРИНА ЯКОВЕЦЬКА

       Народилася 6 вересня 1989 року в селі Чорна    Тиса. У 2006 році закінчила Чорнотисянську ЗОШ та вступила доііПрикарпатського університету ім. Василя  Стефаника на факультет історії та політології. Ще в школі захоплювалась вишивкою хрестиком (керівник гуртка О. С.іШтефуряк), а після закінчення школи вишивка стала її захопленням. Часто спілкувалася з вишивальницями села, які ділилися з нею своїм досвідом. Її фантазія у створенні різних візерунків безмежна - уісвоїх роботах вона поєднує вишивку хрестиком та бісером, і цим Марина Сергіївна створила новий напрям у вишивці. Також вона є дизайнером своїх виробів.

З 2015 року, Марина Сергіївна, брала участь у виставках, які організовувала директор СБК на дозвілл’євих об’єктах та в сільському будинку культури. 

МАРІЯ БРОНТЕРЮК

Народилася 18 серпня 1963 року в смт. Ясіня. Закінчила середню школу у 1980 році. Після закінчення школи пішла працювати на фабрику художніх виробів, де здобула спеціальність ткаля-килимниця.

З 1989 року працює в Ясінянському історико-краєзнавчому музеї наглядачем. Почала вишивати в 1990 році. Вишиває в основному в гуцульському стилі (гладдю та хрестиком) рушники, серветки, подушки, чоловічі і жіночі сорочки.

Бере участь у виставках які проводяться у селищі, районних та обласних фестивалях.

 НАДІЯ ГОДЕНЧУК

Народилася 28 лютого 1959 року в с. Здомишель, Ратківського району Волинської області.

Вишивкою цікавилася все життя. Дуже любить вишивати картини: передає в кольорах красу рідного краю, квітів, тварин і радість життя. Для вишивання ікон потрібно мати творче  натхнення і особливий настрій, тому вишиває їх не так часто.

Крім картин вишиває сорочки: чоловічі і жіночі, салфетки, рушники, скатертини. В своїх вишивках Надія Андріївна показує красу життя, щоб люди дивлячись на її картини і отримували задоволення.

МАРЯНА КОПАНЧУК

Народилася 28 серпня 1978 року в селі Чорна Тиса. Навчалася в Чорнотисянській восьмирічній школі. Була активноюііучасницею художньої самодіяльності при сільському будинку культури: гуртка художнього слова та вокального ансамблю «Шовкова косиця».

Потяг до випічки кулінарних виробів та хліба проявився в неї в школі уіілюбительському об’єднанні «Господарочка», керівником якого була Ганна Андріївна Кравчук.ііНавіть коли вже навчалася у Ясінянській середній школі -ііпродовжувала займатися в цьому об’єднанні. Школу закінчила з відзнакою.

Весільні колачі

Доречно згадати, що у Мар’яни Іванівни виявився талант акторської майстерності. Вона грала роль Оленки в однойменній виставі Степана Васильченка «На перші гулі». Брала участь у різних конкурсах: «Міс села Чорна Тиса», «Довга коса – дівоча краса» та «Осінній вернісаж», де останнім конкурсом була випічка кулінарних виробів та приготування бутербродів.

   Зараз Мар’яна Іваніна займається випічкою весільних короваїв, святкових гуцульськихікалачів, пасок та ін.

ОКСАНА ЛУНГУ

Народилася в жовтні 1990 в Верхньому Водяному, Закарпатської області Рахівського району.

В 2008 році закінчила ЗОШ, у тому ж році вступила у Львівський коледж легкої промисловості Київського національного університету, який закінчила в 2011 році та одразу ж поступила у Хмельницький національний університет за напрямком технології виробів легкої промисловості.

         Зараз виготовляє вироби з бісеру, вишиває стрічками, практикує вишивку хардагер. Також займається живописом (натюрморт, портрети), володіє технікою декупаж.

Роботи Оксани Іванівни прикрашають виставки, які проводяться у районі та за межами області. Її роботи також знаходяться у виставковій залі районного будинку культури. 

Скриня. Вишивка стрічками

МИХАЙЛО МАДЯРІЙ

Народився в 1972 році в смт. Великий Бичків, Рахівського району Закарпатської області. Закінчив ЗОШ у 1989 році та одразу ж почав різьбярити.

В дитинстві отримав травму руки та став інвалідом ІІ групи. З 28 років займається професійною різьбою. Вирізує свої вироби на матеріалах з вільхи, липи, тополі, дуба, ясеня, явора, бука та граба. Займається коренепластикою, виробляє столи, балястіни, різьба для ліжка, різьблені картини, а також різні вироби на всі тематики.

Михайло Михайлович є постійним учасником всіх виставок, які проводяться в районі. Брав участь у виставці народних умільців «Барви життя» в Рахівському районному будинку культури (для людей з обмеженими можливостями), де зайняв І місце. Взяв участь у ІІ турі «Барви життя»,  який проходив в Ужгороді, де також зайняв І місце. Поїхав на третій тур, який проходив в Києві та був нагороджений грамотою Міністерства культури України - за участь в Всеукраїнському фестивалі народної творчості людей з обмеженими можливостями.

Годинник. Липа. Лак

 ЮРІЙ КОСІВСЬКИЙ

Народився 18 лютого 1989 року у селі Білин Рахівського району Закарпатської області.

Освіта – повна середня.

Любов до дерева йому привив  батько. Обробкою по дереву займається ще з дитинства.

У 2016-2017 рр. виготовив для ДНЗ с. Білин ліжечка та дитячий майданчик. Також, займається виготовленням альтанок, колисок, будинків.

БОГДАН СИЙПІ

Народився в 1980 році у Рахові. В 2006 року закінчив Рахівську загальноосвітню школу №3. Під час навчання у школі був учасником гуртка коренепластики при районному будинку творчості, викладачем якого був Олексій Вайнагій.

         Богдан Юлійович є постійним учасником районних, обласних та міжнародних фестивалів-ярмарок. Неодноразово нагороджувався почесними грамотами, дипломами та подяками управління культури, був лауреатом обласного конкурсу майстрів народних ремесел та збереження духовності нашого краю.

Настільний абажур

ВАСИЛЬ РОПЧУК

Народився в смт. Ясіня, Рахівського району. В 1978 році закінчив Ясінянську середню школу, де відвідував гурток різьби по дереву. Після служби в армії навчався в Косівському училищі прикладного мистецтва. У 1989 році організував кооператив по виготовленню сувенірів. Любов до різьби йому привив відомий різьбар з смт. Ясіня Михайло Тулайдан. Має своїх учнів, мріє побудувати різьбарський цех і відкрити школу різьбарів. Василь Степанович є  активним учасником всіх культурологічних акцій, які проводяться в районі та за його межами.

На даний час Василь Степанович займається об’ємною скульптурною різьбою під замовлення.

Голова лося

МИХАЙЛО КУРИЛЯК

Народився 20.07.1980 року в селі Лазещина, де проживає і зараз. У 1997 році закінчив ЗОШ. В 1999 році вступив на строкову військову службу в Збройні сили України та в 2001 році був звільнений в запас.  В 2001 році вступив на навчання до Прикарпатського університету ім. В.Стефаника на географічний факультет.          

Займається декоративною різьбою по дереву та виготовляє побутові вироби з дерева.  Бере участь у громадському житті села та представляє свої роботи районних фестивалях та виставках.

ПАВЛО САС

Народився  10 липня 1944 р. в багатодітній сім’ї в присілку Банський.

В 1984році вступив у Львівський зооветеринарний інститут. Після працював  лісником Закарпатського біосферного заповідника, де годинами милувався красою рідних лісів, їх неповторністю. Тут і отримав поштовх до творчості. У своїх роботах він використовує різні матеріали, це - липа (вирізує щитки для оленячих рогів), коріння дерев (для рамок картин і дзеркал). Зачаровують своєю  неповторністю підставки для квітів, вішаки з черешні і яблуні. Бере   участь у місцевих та районних виставках. Веде активну участь у культурному житті  села: проводяться екскурсії до його майстерні, де він проводить  майстер-класи для  підростаючого покоління. 

Рамка для картини. Корінь ялиці

СТЕПАН КОЛАЧУК

Народився в с. Ростоки 16.01.1954 р. Закінчив Ростоківську середню школу та пішов працювати у ПМК-100 монтажником.

Свої перші цимбали виготовив у 1987 році, так як у жодному магазині їх не можна було придбати. Степан Миколайович був постійним учасником  оркестру гуцульських народних інструментів при Рахівському лісокомбінаті, а потім при районному будинку культури.

На даний час працює столярем при Рахівському лісокомбінаті.

Степан Миколайович нагороджений грамотами та медалями за участь у районних, обласних та всеукраїнських фестивалях.

ВАСИЛЬ ПИСАР

Народився 15 січня 1981 року в сім'ї службовців. З 1987 по 1998 роки навчався в Квасівській ЗОШ. З 1998 по 2003 роки навчався в УЖНУ. З 2002 року і по сьогоднішній день працює вчителем фізики Квасівської ЗОШ.

Чинбар, працює в жанрі вичинки пушини і овечини з 2010 р.

Вовк і дві лисиці

ІВАН ДАНИШАК

Іван Іванович Данишак народився 1943 року в с. Костилівка Рахівського району.

Першу свою денцівку випробував на березі Тиси. Годинами сидів, вирізував і шукав таку, щоб не деренчала. Знайшов, вирізав і заграв… З тих пір людська душа, звуки сопілки і краса природи тісно переплелися.

Івана Івановича вабили гори, багаті пахощами трав, чисті криниці, буркути. Він уважно стежив, як пробуджується від глибокого зимового сну землиця, як вона уквітчується, відчував смак букового листу, подих полонинського вітру. Знав - зрізувати гілки не завжди можна, якщо потерти палицею медуницею, вона стає жовтою. Вміє розрізняти дерево за корою і листом. Але найбільшим відкриттям для нього було те, що дерево вміє говорити, створювати звуки. Коли руки торкалися його, воно ставало слухняним і покірним. Тому Іван Іванович не просто робив сопілку, а давав їй нове життя. Першими були пищалки, як крик новонародженого, а пізніше – денцівки, сопілки, дуплівки, півдуплівки, флуяри, телинки, фрілки, дримби, які хвилювали своїми звуками.

Сопілка. Черешня, лак

     

Талановитий майстер уже багато років – учасник оркестру гуцульських народних інструментів Рахівського районного будинку культури. Іван Данишак – цікава особистість, його духовні інтереси – різносторонні. Він захоплюється музикою і фольклором, народознавством та етнографією, живописом і графікою. Та ніколи Іван Данишак не розлучається зі своєю сопілкою.

     Відома українська поетеса Л.Українка присвятила сопілці такі рядки:

                           “Як солодко грає,

                             Як глибоко крає,

                             Розтинає білі груди,

                             Серденько виймає”.

Музичні інструменти відомого народного майстра Івана Данишака знають всі. 

ВІТАЛІЙ ГРИНЬКІВ

      Народився 23 березня 1986 року в селі Новоставці Бучацького району Тернопільської області.

     Закінчив 9 класів. З 2002 по 2006 р.р. навчався у Косівському К І П М.  2006-2012 рр. навчався у Косівському КІПДМ ЛНАМ на відділі художньої кераміки, де і залишився працювати викладачем.

   Одружений, виховує двох синів. На даний час проживає у селі Білин Рахівського району Закарпатської області.

    Учасник АТО.

    Працює під замовлення. Також, працює у парі з дружиною – Гриньків Марією.

Спільна робота з дружиною М.Гриньків

ОКСАНА ДУДЧАК

Народилася 3 квітня 1990 року в с. В.Водяне Рахівського району. Закінчила Верхньо-Водянську ЗОШ у 2007 році. З 2007 по 2012 рік навчалась в Київському національному університеті культури Ужгородської філії, спеціальність – менеджер по туризму. Зараз працює оператором поштового відділення с. Сер. Водяне.

Оксана Михайлівна володіє вмінням вишивати гладдю, хрестиком та бісером. Бере участь у громадському житті села та є постійною учасницею всіх виставок, які проводяться під час масових заходів в СБК, а також щорічно на «Гуцульській бринзі» в м. Рахові.

ІВАН ГРИНЮК

Народився 20.01.1954 р. Закінчив Рахівську середню школу №1. Після закінчення середньої школи пройшов навчання за спеціальністю токар-фрезервувальник при Рахівській картонній фабриці. В 1972 році був призваний до лав Радянської Армії. По демобілізації знову працює на картонній фабриці. З 1986 року він учасник аматорського народного оркестру гуцульських народних інструментів Рахівського лісокомбінату (керівник заслужений працівник культури України Михайло Мокану). В оркестрі він грав на цимбалах.

В 1990 році Іван Васильович виготовив першу свою трембіту. З часом почав грати на трембіті - так зацікавив його цей народний гуцульський  інструмент. Спочатку вдома, для себе робив спроби її виготовляти. Одного разу йому вдалося зробити справжню трембіту, і ось вже понад 25 років, він є визнаним  майстром цієї справи.

Для того, щоб виготовити  один інструмент потрібно близько трьох років. Дерево (молода смерека, березова кора) залишають на довгий час загартовуватися на сонці та дощі. Потім одним ударом його потрібно розчахнути навпіл і вручну витесати серцевину. Останній етап – три частини слід скріпити корою берези. Трембіти  нашого земляка відомі не тільки в нашому краї, але і за близьким та далеким зарубіжжям. А щоб придбати трембіту, до Івана Васильовича приїжджали з Чехії, Німеччини та Америки, адже у звичайному музикальному магазині такий інструмент не купиш.

ВАСИЛЬ ПАПАРИГА

   

     Народився 18 травня 1937 року в селі Білин Рахівського району Закарпатської області.

     Освіта - неповна середня (закінчив 6 класів). Різьбярством займається ще з дитинства. Представляє свої роботи на фестивалі-ярмарку  «Гуцульська бриндзя», «Гуцульська Паска» та у заходах, які організовують працівники СБК.

     Техніка виконання робіт – різьба – конструювання.

ДОСЯ ШУШМАН

    Народилася 1963 року у селі Білин Рахівського району Закарпатської області.

     Закінчила 8 класів. Навчання продовжила у художній школі, після навчання у якій поступила у Лісотехнічний технікум за спеціальністю технік-технолог меблевого виробництва.

     Свій вільний час присвячує вишиванню. Вишиває ікони, серветки, рушники, картини та сорочки. Техніка вишивання – хрестиком; нитки – акрилові. Бере участь у фестивалі-ярмарку «Гуцульська бриндзя», у фестивалі «Гуцульська Паска», у різних заходах, які проводять на території  села Білин, та і у м. Рахові на яких презентує свої роботи.

МАРІЯ ШОРБАН

Народилася 20.03.1963 року в м. Рахів. Зараз проживає в с. Луги.  Закінчила Богданську середню школу в 1980 році. Після закінчення школи поступила в м. Хуст ПТУ-4, який закінчила з відзнакою у 1983 році. По направленню працювала в Рахівському будинку побуту, а згодом перейшла працювати на фабрику художніх виробів смт. В.Бичків, філіал якої знаходився в с. Богдан. Там вона працювала майстром по виробництву швейних виробів.

На даний час Марія Миколаївна займається підприємницькою діяльністю.

         Із 2009 року є керівником гуртка народних умільців при сільському клубі Говерла.

Марія Миколаївна Шорбан вважає, що кожна жінка є берегинею роду і традицій, тож має дбати, аби її рідні мали обереги – вишиті сорочки та рушники. Крім цього всього, ще й має хист до в’язання.

В її творчому доробку – різноманітні серветки та рушники, жіночі чоловічі сорочки, подушки, проте зараз сповна віддається вишиванню уставок для жіночих та «пазухів» - для чоловічих сорочок. Вишиті маминими і бабусиними руками вишиванки залюбки вдягають на свята син, донька і невістка, двоє онуків. І сама любить одягати вишиванку. Вона дуже личить добрій рукодільниці й господині, керівнику народних умільців клубу села Говерла та учасниці фольклорного колективу «Говерлянка», яка бере активну участь у всіх культурно-просвітницьких заходах, що проводить клубна установа.

Під час культмасових заходів спілкуємось між собою, - каже Марія Миколаївна, – тішимось успіхами один одного, показуємо свої вишивки, бо у кожному виробі – частина її душі.