«Вони славу здобули Україні біля Крут»

100 років відділяють нас від подій 29 січня 1918 року. Та вони живуть в душі українського народу, ятрять його серце, надихають наших сучасних воїнів на славні подвиги на честь Батьківщини. В Україні на загальнодержавному рівні відзначалася ця подія, яка для українського народу стала символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, сплять в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі. Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас – життя, тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії , героям, що впали в страшному бою під Крутами. Героям Небесної Сотні та протестуючим студентам, які отримали важкі поранення та загинули на Майдані – був  присвячений День пам’яті «Герої Крут – для нащадків взірець», присвячений 100-річчю битви під Крутами, який проходив 29 січня у читальній залі Рахівської центральної районної бібліотеки.

Відеосюжет про фестиваль колядок "Вифлеємська зірочка" в Рахові

Звітує Рахівський районний будинок культури

ХХVІІІ районний фестиваль зимового фольклору «Ой радуйся, земле!»

 

        15 січня 2017 року до районного Будинку культури з’їхалися колядники, щедрувальники та бетлегеми з різних населених пунктів Рахівщини, щоб звеселити нарід, поколядувати на щорічному фестивалі зимового фольклору «Ой радуйся, земле!». Він за рахунком був двадцять восьмим і цьогоріч, на відміну від попередніх, не був конкурсом, бо переможців не визначали.

Традиційно з вітальними словами до глядачів та учасників звернувся перший заступник голови РДА Віктор Турок. Після його промови на облаштованій під гуцульську хатину сцені, святково вбрану ліжниками, веретами, рушниками… готувались до святої різдвяної вечері ґазда з ґаздинею – учасники народного театру Богданського сільського клубу. Як виклали на стіл 12 страв, налили яфинівки та промовили «Христос рождається!» до «хати» почали приходити колядники.

Загалом ґазди прийняли колядників, щедрівників та віншувальників з 15 населених пунктів району. «Просились у коляду» щедрувальна та колядницька групи, жіноча, чоловіча, церківна коляди та бетлегеми. Хтось з музиками, а хтось акапельно славив народження Сина Господнього, хтось радував глядачів давніми, невідомими чи то й сучасними колядками, а хтось всім знаною «Нова радість стала». Бетлегеми вжившись у ролі пастирів, царів Іродів, янголів, бабів, дідів та чортів, показували сценки, імпровізували та «сіяли коноплі», кружляючи молодиць у запальній «Гуцулці». Якими б різнобарвними не були учасники, всі як один, вони віншували глядачів і Україну лише найкращими та найщирішими словами. Доповнювали виступи виконавців ошанті гуцульські строї,  яскраві хустки уквітчані крисані та оздоблені намистом і обвішані гучними дзвіночками костюми. Всі образи створювали атмосферу автентичності та мимоволі відносили присутніх у минувшину, в часи коли прадіди оббивали пороги сусідів із дзвінкими колядами.

Колективи отримували відзнаки за участь в фестивалі, а ґаздиня з ґаздою щиро дякувала колядникам та запрошували й наступного року не обійти їхню «хату». З теплою душевною радістю на серці повертались до своїх домівок і глядачі, і учасники фестивалю, бо і одні, й інші славили в піснях, щедрівках та колядках народження Христове.

Ювілейний концерт Галини Грегорчак у Рахові