Народні колективи

    

Що таке художня самодіяльність сьогодні? Якою вона є в наш час? Колективи художньої самодіяльності – це осередки творчого, інтелектуального, духовного, морального та естетичного розвитку сучасної людини. «Народні» творчі колективи Рахівського району стали справжніми осередками  просвітницької та дозвіллєвої роботи.

В Рахівському районі нараховується 13 колективів зі званням «народний»:

1. Народний ансамбль пісні і танцю "Лісоруб" Великобичківського СБК (художній керівник Володимир Шепета, балетмейстер Мирон Герман);

2. Народний гурт "Край" Рахівського районного будинку культури (керівник Іван Мисинчук);

3. Народний румунський фольклорний коллектив "Мугурел" будинку культури с. Б.Церква (художній керівник Мирон Герман);

4. Народний фольклорний театр Богданського СБК (керівник Марія Ретізник);

5. Народний театр сільського будинку культури с. Костилівка (керівник Володимир Ковач);

6. Народний духовий оркестр "Фермата" Рахівського районного  будинку культури (керівник Ярослав Думин);

7. Народний вокально-інструментальний ансамбль "Синьогори" Великобичківського селищного будинку культури (керівник Микола Кузьмик);

8. Народний квартет "Горяни" Рахівського районного будинку культури (керівник Іван Мисинчук);

9. Народний самодіяльний оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського районного будинку культури (художній керівник Іван Миснчук);

10. Самодіяльний народний оркестр гуцульських народних інструментів будинку культури с. Кваси (керівник Іван Беркела);

11. Народний театр сільського будинку культури с. Костилівка (режисер Володимир Ковач)

12. Народний квартет «Кучеряві хлопці» Рахівського районного будинку культури (керівник Володимир Шепета)
13. Самодіяльний народний фольклорний колектив "Шовкова косицьи" Чорнотисянського СБК (керівник Василина Теміцька)

Народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю "Лісоруб" 

художній керівник Володимир Шепета, 
балетмейстер Мирон Герман

  

У 1947 р. при місцевому ліспромгоспі засновано ансамбль “Лісоруб” (пізніше колектив діяв при лісохімкомбінаті). Спочатку це була хорова група, яка складалася з 18 чоловік. Керував нею інженер, самодіяльний композитор Микола Іванович Куцин. Згодом створено і танцювальну групу під керівництвом Михайла Євгеновича Мотрюка. Злиття в єдиний колектив відбулося після першого районного огляду колективів художньої самодіяльності в 1948 р. З цього часу його слава лине в усіх куточках Європи та України. Уже в 1949 р. колектив заявив про себе на огляді художньої самодіяльності в Києві, де виборов право захищати честь України на Всесоюзному огляді в Москві. Там зайняв третє місце, а був це 1951 рік. Через рік М. Мотрюк порекомендував молодому танцюристові Йосипу Волощукові, який пройшов школу хореографії в професійному колективі в Ужгороді, очолити танцювальну групу ансамблю.

І не помилився. Здібний майстер танцю відразу поринув у творчу роботу. Усе життя віддав вихованню молодих танцюристів,  став автором десятків самобутніх обробок народних танців (“Водичанський скаканий”, “Гуцулка”, “Гопак”, “Аркан”, “Чардаш”, “Молдавський” та танцювальних номерів до вокально-хореографічних композицій, які підготували з художнім керівником ансамблю Василем Пекарюком (“Бичківське весілля”, “Щедрий вечір у гуцульському селі”, “Бичківські вечорниці” тощо). На зміну керівнику М.Куцину приходить досвідчений диригент, фольклорист М.В.Мокану, який не тільки продовжив славну сторінку ансамблю, а й довів колектив до професійного рівня. У 1965 р. “Лісоруб” отримує гідну його творчій праці оцінку. Йому присвоєно почесне звання “Народний аматорський ансамбль пісні і танцю”. Згодом колектив очолює М.Кобулей, короткий час — М.Копинець. Друге дихання дістав “Лісоруб” у 1967 р., коли його очолив молодий спеціаліст, повний творчої енергії і завзяття, Василь Васильович Пекарюк. За 38 років його керівництва “Лісоруб” став улюбленим колективом не тільки в Україні, а й за її межами. Особливо з піднесенням зустрічали виступи ансамблю у Словаччині, Румунії, Угорщині, Польщі, Фінляндії. Зав’язалася творча співдружність колективу з відомими митцями України — народною артисткою України Кларою Балог, заслуженим артистом України Миколою Попенком, заслуженими діячами мистецтв України Степаном Мартоном, Петром Раком та Петром Сокачем, викладачами училищ і консерваторій Омеляном Кобулеєм, Михайлом Кречком. За великий внесок у скарбницю музичної культури та розвиток мистецтва художньому керівникові ансамблю В.Пекарюку та керівнику танцювальної групи колективу Й.Волощуку присвоєно почесні звання (“Заслужені працівники культури України”). Згодом у колектив влилися нові творчі люди, зокрема балетмейстер Мирон Герман, який із ентузіазмом продовжив традиції попередників. Дух “Лісоруба” живе уже 57 років і продовжує свою творчу дорогу новими здобутками, відроджуючи і зберігаючи в своєму репертуарі перлини народної  творчості, зібрані за весь період існування.

     Нині колектив нараховує 65 учасників. У репертуарі колективу вокально-хореографічні композиції в постановці Йосипа Волощука “Привітальна”, “Гуцулка”, “Бичківські вечорниці”, “Словацькі візерунки”, “Мараморощино квітуча”, “І у вас, і у нас”, народні танці “Аркан”, “Коломийка”, “Водичанський скаканий”, український “Гопак”, пісні М.Попенка “Пісня про Україну”, “Гуцульщина мила”, пісні  В.Калинюка, “Балада про скорботу”, “Ой не сумуй, мамо”; “Зоре моя вечірняя” (слова Т.Шевченка, музика Захарченка), українські народні пісні Закарпаття “Ішли женці жито жати”, “Висока лісочка”, “Моя мамко молодою”, “Ой на горі кирниченька”, “Шкода, Боже, шкода”, “Прилетіла качка”, “Віночок весільних пісень Закарпаття”, “Ой Дунаю, Дунаєчку” та ін.

     Самобутні костюми співаків, музикантів і танцюристів надають чарівності виконуваним творам і сценічному дійству.
Колектив неодноразовий лауреат міжнародних, всесоюзних і всеукраїнських фестивалів народної творчості, представляв своє мистецтво в багатьох містах України — Києві, Львові,  Івано-Франківську, Коломиї, в Росії, Словаччині, Угорщині, Румунії. Учасник звітів Закарпаття в Національному Палаці “Україна” (м.Київ, 1999, 2001, 2004 рр.), дипломант І-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії ім. П.Вірського (2003), гран-прі ІІ-го Гуцульського Міжнародного фестивалю (Вижниця, серпень 1992), лауреат ІІІ-го Гуцульського Міжнародного фестивалю (м.Рахів, серпень 1993), гран-прі VІІІ-го Гуцульського Міжнародного фестивалю (м.Косів Івано-Франківської області, серпня 1998).
Народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю „Лісоруб” (керівник – Шепета Володимир Леонідович, балетмейстер Мирон Герман) далеко за межами краю відомий своїми виступами.
     В 2011 році ансамбль пісні і танцю брав активну участь в масових заходах як селища, так і району, області – зокрема:

1.  святкування Нового року  – новорічні щедрування ;
2.  зустріч Старого Нового року;
3.  районний фестиваль  зимового фольклору „Ой, радуйся  земле”;
4.  творчий звіт колективів художньої самодіяльності Рахівського району  “Краю мій гуцульський”;
5.  „Гуцульська бриндзя” –  12-й районний фестиваль гуцульської культури, та багато інших культурно-мистецьких заходів.

        Учасники колективу – співаки, танцюристи, оркестранти – завжди в дорозі на репетицію, на концерт, на роботу.

 

Самодіяльний народний вокально-інструментальний гурт

„Край"

Творчий шлях одного з перших самодіяльних вокально-інстументальних гуртів Рахівщини розпочався в 1984 році. Засновником і керівником естрадного гурту «Край» став випускник Ужгородського училища культури Іван Мисинчук. За час роботи інструментального ансамблю сформувався високопрофесійний творчий колектив в який  входило шість учасників, а саме: соліст (керівник ВІА), два вокалісти, клавішні інструменти, акустична гітара, скрипка.

В основному до репертуару колективу входили народні твори в сучасному аранжуванню та твори українських композиторів. "Краяни" старанно працювали над репертуаром, вибирали пісні зі змістовними емоційними текстами. У більшості випадків музику до них писав сам художній керівник і соліст ансамблю Іван Мисинчук. Постійне місце займають такі пісні: "Знаю мила" (сл. А.Драгомирецького муз. І.Мисинчука), "Вечірній ангел", "Рейс" (сл. і муз. І.Мисинчука), добре відомі пісні "Співай, мій краю", "Пісня про Рахів" (сл. і муз. І.Мисинчука).

У 1989 році "Край" став дипломантом першого Республіканського конкурсу естрадної пісні "Червона рута", який проходив у Чернівцях. Особливу популярність здобула пісня "Україні" (сл. В.Симоненка, муз. І.Мисинчука). Приємно, що самодіяльні митці прагнули пропагувати гуцульську й українську пісню навіть за кордоном, де вони неодноразово бували з гастролями. Високий професіоналізм І. Мисинчука, щира емоційність, глибоке відчуття музичного стилю, вміння розкривати зміст музичного твору дозволяли створити яскраві музичні образи. Саме з  допомогою народної пісні перекладеної на сучасну музичну основу, учасники ансамблю зуміли зійти на високий мистецький олімп. Поступово, крок за кроком, "краяни" виробили свій сценічний образ, який уособлює мужніх, сильних, бадьорих, веселих і закоханих у народну пісню горян.  Учасники ансамблю, завдяки своїй постійній плідній праці, здобували визнання не тільки в районі, а й в області. Саме за високу виконавську майстерність, оригінальне виконання  музичних творів у 1988 році "Краєві" присвоєно звання "Народний вокально-інструментальний ансамбль". У 1992 році колектив стає лауреатом четвертого Республіканського конкурсу артистів естради. Перед цією подією стали дипломантами першого та другого Всесоюзних фестивалів народної творчості, за що був нагороджений дипломом Спілки композиторів СРСР від голови правління Спілки композиторів СРСР Т.Н.Хреннікова та дипломом газети "Красная звезла", переможцями обласного фестивалю молодіжної пісні "Вечори над Латорицею" (1988), лауреатами другого Міжнародного гуцульського фестивалю у місті Вижниця Чернівецької області (1992), переможцями сьомого гуцульського фестивалю у м. Рахів (1997 р.), а Іван Мисинчук став  номінантом конкурсу "Кращий Закарпатець-2001" в номінації "Кращий працівник культури".

Самодіяльний народний румунський фольклорний колектив "Мугурел" 

СБК с. Біла Церква, Рахівського району

       Фольклорний колектив “Мугурел” було створено в 1988 році на базі Білоцерківського сільського будинку культури та семирічної школи. На даний час колектив є активним пропагандистом румунського народного мистецтва. В репертуарі колективу пісні, танці, народні звичаї румунської національної меншини Рахівського району.

        Під керівництвом викладача ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Біла Церква Алб Івана Васильовича, у колективі проводиться грамотна творча робота над  репертуаром.

       Учасники колективу - люди різних прошарків села та різного віку (починаючи від школярів, закінчуючи людьми пенсійного віку). Всі вони пропагують своєю творчістю народні звичаї румунської громади, примножують духовну скарбницю нашого краю.

       Колектив є постійним учасником різноманітних  культурних акцій та заходів, як то фестивалів, конкурсів і т. ін.  

             

Самодіяльний народний фольклорний театр

СБК с. Богдан

Самодіяльний народний фольклорний театр був заснований в 1989 році. Прем’єрною виставою була постановка інсценованих уривків по повісті П.Бєдного "Дівчата". Саме з цієї постановки і почався творчий шлях колективу.

         Перші учасники колективу: Янюк М.М. – вчитель початкових класів, Манілець О.Т. – піонервожата Богданської середньої школи, Ворохта Т.М. – працівниця заводу "Конденсатор", Молдавчук Т.М. – учениця Богданської середньої школи, та інші.

         В 1998 році на кущовому огляді самодіяльних колективів художньої самодіяльності та майстрів декоративно-прикладного мистецтва с. Богдан, були показані інсценовані уривки із повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я". Журі огляду відібрали цю постановку для участі  в творчому звіті самодіяльних колективів та аматорів декоративно-прикладного мистецтва Рахівського району.

        В складних умовах відточувалась майстерність самодіяльних акторів під керівництвом керівника колективу Марії Ретізник  (художнього керівника Богданського БК). В 2000 році колектив знову був високо відзначений журі на сільському огляді самодіяльних колективів художньої самодіяльності та аматорів декоративно-прикладного мистецтва с. Богдан. Учасниками колективу в той час були: Йосипчук  М.В., Дейнека О.В., Гріджак М.В., Беркела Г.М. За їхньої участі була поставлена вистава за водевілем І.Старицького "За двома зайцями".

        В 1999-2003 році в репертуарі колективу вводиться нова постановка за І.Тендентніковим  водевіль-жарт "Хто сміється, тому не минеться", прийнятий глядачами з великим захватом.

        В 2004 році вперше на районному огляді "Звітує Рахівщина" колектив представив до уваги глядацької аудиторії та журі український водевіль Антона Велисовського "Бувальщина, або на чужий коровай очей не поривай". Колектив вдало виступив і був відібраний для участі в ХІV Міжнародному гуцульському фестивалі (м. Печеніжин, Івано-Франківської області), де був нагороджений дипломом лауреата ІІІ-го ступеня.

        В 2006 році театральний колектив на районному огляді художньої самодіяльності поставив водевіль-жарт І.Тендентнікова "Хто сміється, тому не минеться" і був відібраний для участі у IV обласному фестивалі драматичного мистецтва ім. В.Майданного (м. Хуст), де здобув ІІ місце і звання "народний". На конкурсі також відзначили актора трупи Білінкевича М.І. в номінації "Краща чоловіча роль".

       В 2008 році колектив взяв участь у районному фестивалі "Лазещинська ріпа".

         В липні 2011 року  учасники народного колективу взяли участь у ІV Міжнародному гуцульському фестивалі гумору і сатири і зайняли II місце в номінації в «ракаші» на сцені.

Також народний фольклорний театр брав участь у Міжнародних гуцульських фестивалях  в 2011–2012 роках, де був нагороджений дипломом ІІІ ступеня.

В 2014 році учасники колективу взяли участь у VIII обласному фестивалі ім. Майданного і вибороли III призове місце, а 2016 році стали дипломатами II ступеня XXIII Міжнародного гуцульського  фестивалю.

Активними і постійними учасниками колективу є: Штенюк В.В., Брана М.М., Ференц М.П., Демян О.В., Кудрич.В.М., та інші.

Репертуар колективу здебільшого складається із комедійних уривків Сергія Гержика «…А в Карпатах фіглюют», І.Тендентникова «Хто сміється – тому не минеться», Корнійчука «Фараони», та інші.

Учасниця вокального гуртка Кудрич Вікторія у 2015 році взяла участь у районному фестивалі «Над Тисою», який проходив в Рахові і виборола третє призове місце.

Народний духовий оркестр “Фермата”

Рахівського районного будинку культури

Духовий оркестр СТО «Фермата»  був створений з колишніх учасників дитячого духового оркестру Рахівської ЗОШ №2 та учасників самодіяльних духових колективів м. Рахова.

Ініціаторами відродження духової музики в місті були Ярослав Думин, Володимир Волічак, Михайло Желізняк, Михайло Томашук, Ярослав Ретізник.

Перший виступ новоствореного колективу відбувся 9 травня 2001 року. Після чого, до 2002 року велася плідна робота над репертуаром та якісним, професійним звучанням новоствореного колективу, в чому змогли переконатися рахівчани на відзначенні 57-ї річниці перемоги у Другій світовій війні, де колектив виступив з концертною програмою.

Саме з 2002 року аматорський колектив почав розвивати творчу діяльність в місті, області, за кордоном.

Колектив є постійним учасником різноманітних  культурних акцій та заходів, як то фестивалів, конкурсів і т. ін. Зокрема:

·        Творчий вечір колективу спільно з викладачами Ужгородського музичного училища ім. Задора джазовим гуртом “Діксі-Деца” присвячений Дню 8-го Березня

·        Учасники ХV-го Міжнародного гуцульського фестивалю, м. Рахів, Закарпатської області

·        Учасники творчого звіту самодіяльних колективів та аматорів декоративно-прикладного мистецтва Рахівського району

·        Учасники районного фестивалю “Гуцульська бриндзя”

·        Творчий звіт колективу спільно з гуртом “Діксі-Деца” та “Джаз-Бенд” (м. Київ)

·        Виступ з концертною програмою по запрошенню міського голови міста Яремче, в рамках святкування “Дня першої згадки про Яремче”

·        Учасники та лауреати музичного фестивалю “Літній фестиваль Белварош-Ліпотварош – 2006” (м.Будапешт, Угорщина)

·        Учасники “Днів української культури”, де виступили з концертною програмою (м.Свіднік, Словаччина)

·        Були запрошені з концертною програмою для участі у святкуванні “Днів міста побратима Рахова” (м. Деск, Угорщина)

·        Учасники та лауреати районного фестивалю “Ой, радуйся земле”

·        Учасники та лауреати музичного фестивалю “Літній фестиваль Белварош-Ліпотварош – 2007”

·        Міжнародний фестиваль “Культурне літо”

·        Учасники  Міжнародного гуцульського фестивалю

·        Учасники новорічної програми “Новий – 2008 рік

·        Учасники марш-параду  духових оркестрів та багато ін.

     Учасники колективу  - люди благородних професій, які стараються своєю творчістю пропагувати високий духовний світ української і, зокрема, Закарпатської духової музики, примножують духовну скарбницю нашого краю.

Народний вокально-інструментальний ансамбль “Синьогори” 

Великобичківського селищного будинку культури

Народний вокально-інструментальний ансамбль “Синьогори” Великобичківського селищного будинку культури (керівник Микола Кузьмик) створено у 1986 році. На даний час він є активним пропагандистом української народної пісні, власних творів керівника колективу та пісень сучасних українських авторів. Його учасники проводять значну діяльність з популяризації гуцульської культури та естетичному вихованню населення району та області.

Колектив є постійним учасником районних та обласних мистецьких заходів, конкурсів та фестивалів.

Під керівництвом викладача Великобичківської дитячої музичної школи, Кузьмика Миколи Юрійовича, у колективі проводиться грамотна творча робота над вокально-культурною ансамблевістю, диханням та сценічною культурою.

Учасники цього гурту – вчителі загальноосвітніх та музичних шкіл, всі мають вищу спеціальну освіту і пропагуючи своєю пісенною творчістю кращі твори української класики, сучасності та народного мелосу, примножують духовну скарбницю нашого краю.

Самодіяльний народний вокальний чоловічий квартет 
  "Горяни"

Вокальний квартет “Горяни” був створений у травні 2000 року. Першим художнім керівником був зараз покійний Олексій Токар - вчитель співів Рахівської ЗОШ. В складі колективу - лікарі районної лікарні. На даний час, колектив є активним пропагандистом української народної та патріотичної пісні.

Під керівництвом Мисинчука Івана Юрійовича,  у колективі проводиться грамотна творча робота  над  репертуаром.

Учасники колективу - люди благородних професій, які стараються своєю творчістю пропагувати високий духовний світ української, і зокрема Закарпатської пісні, примножують духовну скарбницю нашого краю.

       Колектив є постійним учасником різноманітних  культурних акцій та заходів, як то фестивалів, конкурсів і т. ін. А саме:

·       лауреати Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Косів);

·       дипломанти Міжнародного фестивалю пісенної творчості ім. Машкіна (м. Іршава);

·       учасники телевізійної програми на каналі УТ-1 “Надвечір’я”;

·       учасники Міжнародного фестивалю “Культурне літо” (м. Свіднік, Словаччина);

·       дипломанти Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Яремче);

·        лауреати районного фестивалю “Гуцульська бриндзя”.

Народний самодіяльний  

оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського районного будинку культури

Народний самодіяльний оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського районного будинку культури (художній керівник Петро Ерстенюк) створений у 1956 році на базі колишнього Рахівського лісгоспу, за підтримки його тодішнього директора Миколи Морочила та керівника району Михайла Писара, творчий колектив досяг високого звання «народний», яке йому присвоєно у 1973 році.

Зараз в репертуарі оркестру – в’язанки гуцульських мелодій і пісень, обрядових творів, окремі з них стали візитною карткою оркестру. Зокрема, музично-етнографічна композиція “Полонинські наспіви”, вівчарські трембітання, народні танці.

         Оркестр недноразово брав участь в обласних і всесоюзних творчих звітах художньої самодіяльності та майстрів декоративно-прикладного мистецтва України.

Свою самобутність представляв також на сцені Словаччини, Угорщини, Румунії, був учасником і переможцем різних фестивалів-конкурсів. Зокрема, оркестр був учасником фестивалю українських колядок та зимових Народних обрядів і традицій у м. Сігет (Румунія). Неодноразово нагороджувався почесними грамотами, дипломами та цінними подарунками за участь у різних культурно-мистецьких заходах, оглядах-конкурсах як на теренах нашої країни, так і за кордоном.

          Нині народний оркестр гуцульських народних інструментів – один із улюбленіших крайових самодіяльних колективів, який завжди є бажаним на обласних сценах.

Самодіяльний народний  

оркестр гуцульських народних інструментів  

будинку культури с. Кваси

Одним із ініціаторів створення самодіяльного оркестру народних гуцульських інструментів при Квасівській селищній раді, в 2002 році, був самодіяльний музикант Мищик Микола Юрійович. З самих перших кроків учасники колективу відчули довіру та визнання до професійних навичок Миколи Юрійовича, що позначилось і на їх виступах перед численною аудиторією, як в самому населеному пункті, де був створений колектив, так і в області та далеко за її межами. В 2004 році оркестр взяв участь в фестивалі українських колядок  м. Сігет (Румунія), далі - 640 років с. Ремети, Мараморошського повіту (Румунія), гуцульських фестивалях (Рахів та Печеніжин, Коломийського району, Івано-Франківської області де оркестр став лауреатом диплому ІІІ-го ступеню в жанрі музичне мистецтво), творчому звіті Закарпатської області в 2006 році, де оркестранти представляли гуцульське мистецтво Рахівщини.

         Нажаль, в 2017 році Миколи Юрійовича не стало. Микола Юрійович складав репертуар колективу, як з народних творів так і з творів закарпатських композиторів, зокрема Василя Кобаля та Василя Калинюка.

Нині народний оркестр гуцульських народних інструментів – один із самодіяльних колективів в області, який завоював визнання любителів народної музики в нашому краю та за кордоном.

          Розуміння високих духовних цінностей, любов до гуцульської мелодії, пісні-коломийки згуртовують учасників колективу до пропаганди народного мистецтва. 

Самодіяльний народний театр

СБК с. Костилівка

       Самодіяльний народний театр СБК с. Костилівка був створений в 1977 році. Звання «народний» він отримав 2002 році.

           
          Першою виставою, яку самодіяльні актори представили глядацькому журі  у 1977 році, була одноактна п’єса С.Васильченка "На перші гулі". Відтоді колектив разом із своїм незмінним режисером Володимиром Ковачем, переживав чимало злетів, брав участь у районних, обласних, міжнародних фестивалях. Театр завжди є учасником районних та обласних оглядів художньої самодіяльності, за що неодноразово нагороджувався. Відрадно, що завдяки ентузіазму, небайдужості до народних традицій і обрядів, учасникам вдалося зберегти колектив і він і сьогодні популяризує творчість українських драматургів не тільки в своєму населеному пункті, але й на теренах України та за кордоном, зокрема в Румунії.

        Учасниками театру є сільська інтелігенція, школярі старших класів, робітники. Їх в колективі вісімнадцять.

Народний чоловічий квартет викладачів 

Рахівської дитячої музичної школи  

«Кучеряві хлопці» 

       Вокальний чоловічий квартет Рахівської ДМШ створений у 1990 році. Першим керівником колективу був Томашук Михайло Іванович.

В 2000 р. колектив очолив Шепета Володимир Леонідович.

У серпні 2004 р. вокальний квартет отримав ІІ місце на міжнародному гуцульському фестивалі у смт. Путила Чернівецької області.

У  жовтні 2004 р. – ІІ місце у пісенному фестивалі ім. М.Машкіна в Іршаві.

В 2015 р. – колектив є лауреатом ІІ ступеня шостого відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні „Красне поле” (м. Хуст).

Колектив нагороджений грамотою Національної Всеукраїнської Музичної Спілки, неодноразово нагороджений грамотами обласного управління культури, районної державної адміністрації та районної ради, а також відділу культури райдержадміністрації. Вокальний квартет викладачів Рахівської ДМШ є постійним учасником районних та обласних фестивалів, творчих звітів та святкових концертів.

Учасники колективу пропагуючи своєю пісенною творчістю кращі твори української музики примножують духовну скарбницю нашого краю.

В репертуарі квартету – обробки українських народних пісень, духовні твори, оригінальні твори композиторів М.Я.Попенка, П.М.Рака, В.В.Калинюка,  В.В.Поповича , М.І.Томашука.

Самодіяльний народний фольклорний колектив 

«Шовкова косицьи» Чорнотисянського СБК

            Колектив створено при Чорнотисянському СБК  в 2012 році. Учасниками фольклорного колективу є жителі села. Художній керівник колективу - Теміцька Василина Василівна. За роки існування цього колоритного, самобутнього, діючого в гуцульських традиціях, добре підготовленого фольклорного колективу, було організовано та поставлено багато концертних програм до різних визначних дат, а саме: до Новорічних свят, жіночого дня, дня матері, дня Перемоги, річниці Чорнобильської трагедії, зустріч з воїнами АТО і багато інших творчих заходів. Колектив бере активну участь у фестивалях і конкурсах на районному та обласному рівнях, про що свідчать грамоти і подяки, якими вони нагороджувались. Колектив був учасником обласного фестивалю «Дзвінкі перлини Верховини», районного фестивалю «Гуцульська бриндзя», фестиваль гумору «Бербеницьи фіглів», етно-фестивалю «Гуцульська ріпа», конкурсу «Моя весна» ім. Ірлявського, фестивалю «Довбушівська юшка», дня села Чорна Тиса, Першого відкритого фестивалю-конкурсу «Гуцульська родина», відкриття пам’ятника «Полум’я миру».

Учасники колективу із задоволенням відвідують репетиції в СБК, вивчають постановки нових танців, збагачують свій репертуар у різних жанрах. Колектив уміє як і плідно працювати, так і чудово відпочивати, при цьому дізнаватися багато цікавого про свій край, організовуючи походи до витоку ріки Чорна Тиса та здійснюючи поїздки по визначних місцях України. Цей колектив проявляє високий художній рівень та виконавську майстерність. Ведеться велика робота серед із збереження, розвитку і пропаганди гуцульських традицій культури в Україні та за її межами.

       Славиться колектив і своїми яскравими, барвистими, виготовленими в народному стилі, костюмами, які створила власними руками керівник колективу Теміцька Василина Василівна. Колектив «Шовкова косицьи» готуючись до участі у фестивалях, має за мету відроджувати гуцульські традиції, зберігати українську культуру, активізувати аматорський рух як в Україні, так і за її межами.