22 червня – трагічна дата в історії нашого народу.
76 років тому почалася найдовша та найкровопролитніша війна, яка принесла біль
і страждання кожній українській сім'ї, забрала мільйони життів наших
співвітчизників, спустошила тисячі населених пунктів країни. У цей день ми віддаємо
данину пам'яті тим, хто відстоюючи свободу Батьківщини, загинув на фронтах Другої
світової війни, низько вклоняємося усім, хто наближав переможний травень 1945
року.
Минули бурі стоголосі.
Є і медалі, й ордени...
А рана та
Ще ниє й досі
Далеким стогоном війни.
Ні, не забути днів вогневих,
Що злиті в Перемоги День.
Висот немає безіменних.
Нема солдатів без імен.
Ми не забудемо нічого,
Забути сил у нас нема,
І смерть малого і старого
Вам не обійдеться дарма!
Є і медалі, й ордени...
А рана та
Ще ниє й досі
Далеким стогоном війни.
Ні, не забути днів вогневих,
Що злиті в Перемоги День.
Висот немає безіменних.
Нема солдатів без імен.
Ми не забудемо нічого,
Забути сил у нас нема,
І смерть малого і старого
Вам не обійдеться дарма!
Саме такими рядками, директор Білинського сільського
будинку культури Галина Дребота розпочала годину пам’яті «Йшов
СОЛДАТ в ім’я ЖИТТЯ», присвячену Дню скорботи і вшанування пам‘яті жертв війни
Україні.
У приміщенні Білинської сільської ради облаштовано
постійнодіючу фотовиставку ветеранів Другої Світової Війни «Пам’ять живе у
наших серцях!..».
Немає коментарів:
Дописати коментар