Чорнобиль не має минулого часу

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.

Багряна А.
"Малиновий дзвін"
уривок

26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою.

Ось вже більше 30-ти років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров'ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

27 квітня, у великому залі РДА, відбувся вечір-спомин присвячений 31-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС.

Голова Рахівської райдержадміністрації Павло Басараба та голова районної ради Василь Дан  вручили грамоти ліквідаторам аварії, нашим землякам.

Соліст гурту «Край» Іван Мисинчук та вихованці Рахівської дитячої музичної школи виконали музичні композиції присвячені ліквідаторам. 

Скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

ПАМ’ЯТАЙМО!